|
|
21.02.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
В АТ «Укрзалізниця» частина закупівель здійснюється з поділом предмета закупівлі на частини (лоти), при цьому вартість лотів може значно відрізнятися. При визначенні доцільності застосування вимоги щодо надання переможцем забезпечення виконання договору про закупівлю АТ «Укрзалізниця» враховує вартість такої закупівлі. В зв’язку з цим виникають такі питання:
Чи може замовник передбачити в тендерній документації розмір забезпечення виконання договору про закупівлю щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, а саме – зазначити різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів або не вимагати таке забезпечення по окремому лоту?
Якщо замовником буде застосовано різний відсоток забезпечення виконання договору про закупівлю для різних лотів, а учасник стане переможцем декількох або всіх лотів, чи може замовник укласти один договір про закупівлю з переможцем?
Як в такому випадку визначити розмір забезпечення виконання договору про закупівлю:
для договору в цілому?
чи зазначити, наприклад, що по Специфікації 1 розмір забезпечення виконання договору про закупівлю складає __% від вартості Специфікації 1; по Специфікації 2 забезпечення виконання договору про закупівлю не вимагається?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Визначення поняття “предмет закупівлі” наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону. Водночас Законом передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами).
Згідно з пунктом 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Згідно з пунктом 3 розділу І "Загальні положення" Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Відповідно до пункту 5 розділу І "Загальні положення" Порядку замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас відповідно до пункту 9 частини першої статті 1 Закону забезпечення виконання договору про закупівлю - надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником за договором про закупівлю.
Згідно з пунктом 6 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Поряд з цим поняття забезпечення виконання зобов'язання (забезпечення виконання господарських зобов'язань) визначено у Главі 49 Цивільного кодексу України та Главі 22 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
Згідно з чавстиною третьою статті 27 Закону розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).
Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника. Договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю встановлюється самостійно замовником, зокрема у тендерній документації, та розраховується у відсотковому значенні від вартості договору про закупівлю. При цьому об'єднання лотів в один договір про закупівлю з переможцем, у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, є також правом замовника.
Будь-які рішення щодо публічних закупівель, у тому числі щодо визначення розміру забезпечення виконання договору про закупівлю приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону , Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
31.10.2023 постановою уряду № 1135 внесені зміни до постанов КМУ від 14.09.2020 р. № 822 і від 12.10.2022 р. № 1178, які стосуються здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг.
Зазначеною постановою № 1135 уряд виключив можливість замовнику зазначати ТМ товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. гривень, замінивши фразу «, в тому числі конкретну торговельну марку» на «в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу».
Цим, підзаконний акт (постанови №№ 1178 та 822) приведено у відповідність до ЗУ "Про публічні закупівлі" в частині необхідності вставляти фразу "або еквівалент", у випадку обґрунтованої необхідності зазначити ТМ.
Я, як постачальник медичних виробів національного виробника, зіштовхнулась із проблемою, що адміністратори платформи не внесли зміни до характеристик, які можна обрати (можливо й умисно), та залишили можливість обирати ТМ.
У результаті станом на сьогодні постанова № 1135 не виконується, а замовники вказують ТМ (приклади надаються у повному тексті скарги, що прикріплена до додатків).
При телефонному зверненні до ДП «ПРОЗОРРО», мені пояснили, що це їх бачення норм постанови № 1135, яка прямо не забороняє вказувати ТМ.
11.10.2023 Мінекономіки своїм листом № 3311-05/54982-09 надало мені відповідь на звернення висловило свою позицію саме з цього питання, яким підтверджено необхідність виключення ТМ для забезпечення можливості зберегти конкуренцію між постачальників.
Прошу вжити дієвих заходів з зобов’язання ДП «ПРОЗОРРО» та адміністраторів майданчиків прозоро.маркет припинити свавілля і виключити з каталогу теххарактеристик можливість замовникам обирати ТМ.
ПОВНИЙ ТЕКСТ СКАРГИ ПРИКРІПЛЕНИЙ ДО ДОДАТКІВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше питання висвітлено в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
|
|
|
05.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник, який є юридичною особою та суб’єктом господарювання, що здійснює діяльність в окремій сфері господарювання, визначеній ч. 2 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), розглядає можливість реалізації власних послуг за допомогою використання послуг агентів/довірителей, фізичних осіб, які будуть представляти інтереси АТ «Укрпошта» (Товариство) для залучення нових клієнтів. Відносини між Товариством та агентом/довірителем планується оформлювати на бездоговірній основі або через вільне приєднання до публічної оферти співпраці в рамках проведення рекламних акцій. Розрахунки з агентом/довірителем після залучення нового клієнта планується здійснювати шляхом виплати агентської винагороди або оформлення знижки на послуги Товариства.
Вартість такої агентської винагороди може скласти понад 100 тис. грн.
З огляду на викладене вище, просимо надати роз’яснення:
- чи є витрати на сплату агентської винагороди публічною закупівлею відповідно до Закону;
- чи поширюється дія Закону на правовідносини між АТ «Укрпошта» та агентами/довірителями, які виникають на бездоговірній основі або на підставі приєднання до публічної оферти співпраці?
- чи не буде така закупівля розглядатися як порушення норми «Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178 зі змінами, щодо заборони укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостям.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що позиція Уповноваженого органу із подібного питання є незмінною та міститься у запиті № 1452/2020, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e2e23205-d936-4b02-89ec-dd8125d60ee1&lang=uk-UAПри цьому зазаначаємо, що у разі якщо видатки здійснюються за договором доручення або агентським договором та не мають на меті придбання товарів, робіт чи послуг за укладеним договором про закупівлю відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", норми цього Закону такі правовідносин не регулюють. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
|
19.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
28.03.22р. Надала заяву на допомогу в 6500 грн. На сьогоднішній день допомога не прийшла. Але було зазначено що допомога надійде в строк 10 робочих днів. Будуть виплачувати 6500 грн допомоги чи ні? Якщо так то в який строк вона надійде . Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, до компетенції якого належить Ваше питання.
|
|
|
15.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу уточнити, коли будуть зараховані мені кошти за програмою Е-Підтримка?
Заяву в прогрмі «Дія» подала 30.03.22. Отримала підтвердження щодо зарахування коштів 6500 грн протягом 10 роб. днів. Але наразі кошти так і не отримала. Прошу зазначити, коли кошти будуть зараховані на картку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту сфери публічних закупівель Мінекономіки, пропонуємо його надіслати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, до компетенції якого належить Ваше питання.
|