Номер у ЦБД: UA-2021-04-23-005805-b ID : a6e041104tue4792ablb755d92505272 31.05.2021 року через систему електронних закупівель «PROZORRO» нами подано Скаргу до Органу оскарження в порядку статті 18 Закону з вимогою про скасування рішення Замовника щодо відхилення його тендерної пропозиції Однак, 03.06.2021 через електронний портал «PROZZORRO», Замовником, оголошено переговорну процедуру за нагальною потребоюна предмет закупівлі Риба свіжоморожена (Хек) тушка без голови патрана (ДК 021:2015: 15221000-3 — Морожена риба) - 2380 кг. За результатами переговорів між ФОП Мудрик О.О. та Управлінням освіти виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради погоджено цінову позицію, 198 777, 60 гривень (сто дев’яносто вісім тисяч сімсот сімдесят сім грн. шістдесят шість коп.) без ПДВ закупівлі в кількості 2380 кг, що прямо суперечить п.3 ч.2 ст. 40 Закону. Оскільки, очікувана вартість закупівлі (Ідентифікатор закупівлі UA-2021-04-23-005805-b) із включенням до неї податку на додану вартість (ПДВ) становила 994`000, 00 гривень (дев’ятсот дев’яносто чотири тисячі грн.) з ПДВ, тобто погоджена за результатами переговорної процедури за нагальною потребою цінова позиція не могла становити більше ніж 198 800,00 гривень з ПДВ. У зв'язку із вищевикладеним, просимо надати роз'яснення: 1. Чи вправі був замовник діючи на законних підставах укладати данний договір за нагальною потребою, що перевищує 20 % від очікуваної вартості тендеру?

Комунальне підприємство надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення споживачам, серед яких є бюджетні установи (школи, дитячі садки та ін.). Згідно ДК 021:2015 послуга з водопостачання має код 65110000-7 Розподіл води, а послуга з центрального водовідведення - 90430000-0. Вартість обох цих послуг за рік складає близько 15 000,00грн (п'ятнадцять тисяч грн). Зазвичай ми укладаємо один договір на надання послуги з водопостачання та водовідведення. Проте, один із споживачіів цієї послуги (бюджетна установа) наполягає на укладанні двох окремих договорів (окремо на послугу з водопостачання та окремо на послугу з водовідведення), мотивуючи різними кодами та побоюючись питань від аудиторів. Ми розуміємо, що чинним законодавством України не встановлено для замовника обов'язку укладати окремі договори щодо різних предметів закупівель, якщо очікувана вартість кожного з таких предметів не дорівнює й не перевищує вартісних меж застосування Закону № 922. Проте, зважаючи на судову практику щодо укладання одного договору за різними "допороговими" предметами закупівель, просимо роз'яснити: чи потрібно укладати окремий договір на кожний код за ДК 021:2015, якщо а ні їх загальна вартість, а ні вартість кожного предмету закупівлі окремо не досягає "порогових" меж?

Доброго дня! Керуючись ч.1 ст.32 Закону України "Про здійснення публічних закупівель" рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення переможця, та протягом одного дня після прийняття такого рішення замовник оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір та надсилає його переможцю. Чи правомірна дія замовника, якщо прийняття рішення про намір укласти договір і оприлюднення цього рішення відбувається в один і той же день? Чи необхідно оприлюднювати таке рішення тільки на наступний день після прийняття такого рішення? Будемо вдячні за відповідь.

Департамент капітального будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації (надалі – замовник) просить Вас надати роз’яснення з наступного питання. Згідно з частиною 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) передбачено оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору – протягом трьох днів з дня внесення змін. Також, частиною 4 статті 36 Закону встановлені випадки, при яких можуть змінюватися істотні умови договору після його підписання. Крім того, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону, затверджено форми документів у сфері публічних закупівель (наказ від 22.03.2016 № 490 зі змінами), у тому числі і форму повідомлення про намір укласти договір. Зазначена форма передбачає випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону, та не передбачає випадків для внесення змін до умов договору що не є істотними по своїй суті. Функціоналом авторизованого електронного майданчика передбачені поля для заповнення інформації у відповідності до форми повідомлення про внесення змін до договору (наказ МЕРТ від 22.03.2016 № 490 зі змінами) якою встановлені випадки для внесення змін до істотних умов договору згідно з частиною четвертою статті 36 Закону. При реєстрації замовником юридичних зобов’язань в органі Державної казначейської служби, а саме додаткових угод до договорів з підстав: зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо; між замовником та казначейською службою виникають протиріччя з питання оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору коли додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під випадки встановлені частиною 4 статті 36 Закону. Орган Державної казначейської служби, посилаючись на частину 1 статті 10 Закону вимагає від замовника оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення будь-яких змін до договору, а надто таких, які не підпадають під жодну з підстав які визначені частиною 4 статті 36 Закону. Зважаючи на те, що при заповненні зазначеної форми обов’язковим є вибір підстав зміни договору відповідно до частини 4 статті 36 Закону, а в свою чергу додаткова угода до договору не передбачає зміну істотних умов договору та не підпадає під жодну з вищенаведених підстав (зміна розрахункових рахунків, зміна адреси учасника, уточнення обсягів фінансування робіт на поточний рік, скорочення строку дії договору та виконання зобов’язань щодо виконання робіт, тощо), оприлюднення повідомлення про внесення змін до договору на веб-порталі Уповноваженого органу є не можливим. Згідно з статтею 19 Конституції України Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами пункту 12 частини 1 статті 8 Закону, просимо Вас надати роз’яснення, щодо підтвердження або спростування позиції замовника з порушеного питання.

Ситуація 1. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписаний Договір з Виконавцем на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договору з Виконавцем відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. У лютому 2021 року за ініціативи Замовника договір з Виконавцем було розірвано. Оскільки процес закупівлі все ще триває Замовник вирішив скористатися нормою Закону України «Публічні закупівлі» статті 40 частини 2 пунктом 3 «Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: розірвання договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Застосування переговорної процедури закупівлі в такому випадку здійснюється за рішенням замовника щодо кожного тендера». Питання: 1) при застосуванні статті 40 частини 2 пункта 3 строк надання послуг в межах застосування переговорної процедури має відповідати строку надання послуг, зазначеного в основному договорі від 2020 року (тобто до 31 березня 2021 року) чи на строк достатній для проведення закупівлі (травень 2021 року)? 2) сума договору в межах проведення переговорної процедури має не перевищувати 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника або ж 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності)? У разі продовження строку договору, який перевищує кінцевий строк, вказаний в основному договорі чи можна це вважати істотною зміною Договору? Які наслідки для Замовника, якщо договір буде продовжено на строк, який перевищує вказаний в основному договору? Ситуація 2. Прошу надати консультацію щодо наступного питання. У період з квітня по грудень 2020 року Замовник мав підписані Договори з Виконавцями на надання послуг. На час проведення закупівлі на 2021 рік для забезпечення безперервності надання послуг Виконавцем Замовником було продовжено дію договорів з Виконавцями відповідно до норм статті 41, ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» на строк достатній для проведення закупівлі. При цьому Замовником було визначено кінцевий строк надання послуг березень 2021 року, але в будь-якому випадку не пізніше дати укладання Замовником, за результатами проведення процедури закупівлі, договору з переможцем закупівлі. В ході проведення закупівлі та процесі переоголошення торгів Замовник передбачає, що до 31 березня закупівля не відбудеться та є можливим переривання надання послуг. Питання: 1) чи може Замовник додатково продовжити строк дії договору достатній для проведення закупівлі на строк до 31 травня 2021 року (строк, достатній для проведення закупівлі) в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в 2020 році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку? 2) Чи можна такі дії кваліфікувати, як зміна істотних договору та які наслідки для Замовника?