|
|
18.04.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
Питання: чи є перелік інших критеріїв оцінки, визначений в Законі вичерпним, чи замовник може додатково встановлювати власні критерії оцінки, наприклад "Якість" або "Досвід"???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статі 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Критеріями оцінки є:
у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, - ціна;
у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно-конструкторських робіт), - ціна разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів.
При цьому перелік критеріїв оцінки, вказаний у абзаці п"ятому частини першої статті 28 Закону, не є вичерпним.
|
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Лікарні на проведення кап. ремонт відділення виділені кошти в сумі 5 000 000,0 грн.
Згідно проектно-кошторисної документації вартість даних робіт склада - 5 600 000,0 грн.яка включає в себе: проектні роботи, експертизу кошторисної документації, технічний нагляд за виконанням робіт.
В минулому році на даний об"єкт було проведено закупівлю на розробку Проекту на суму 30 000,0 грн.та пройдена Підрядником експертиза кошторисної документації.
Питання : 1.На яку суму лікарні необхідно провести торги?
2. Якщо сума на техічний нагляд становить 80 000,00 грн. Необхідно торги проводити з урахування цієї суми, чи треба відняти її від загальної суми : 5 000 000,00 - 80 000,00 = 4 920 000,00 грн.?
3. На суму техічного нагляду необхідно робити Звіт про укладений Договір ?
4. Якщо Експертний звіт на суму 5 600 000,00 грн., а Переможець, наприклад, переможе на суму 5 100 000,00 грн. чи потрібно Переможцю робити нову Експертизу кошторисної Документації і отримувати новий Експертний Звіт на суму на яку він переміг ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
При цьому пунктом 6.2.3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво по об’єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 6.2.10, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.
У ціні пропозиції окремим розділом враховуються кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, забезпечення яким покладається на підрядника.
Щодо питання 4
Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі – Порядок) метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Програмою економічного і соціального розвитку м. Києва на 2017 рік передбачені асигнування на будівництво об’єктів житлово-комунального господарства, зокрема на:
- Реконструкцію Шліхтеровського каналізаційного колектора Д = 600 - 700 - 900 - 1250 - 1450 - 2450 мм.;
- Реконструкцію Каунаського каналізаційного колектора Д = 700 - 800 - 960 - 1040 мм.;
- Реконструкцію III черги Ново-Дарницького каналізаційного колектора Д = 2980 мм.;
- Будівництво каналізаційного колектора по бульвару Лесі Українки в Печерському районі м. Києва;
- Будівництво каналізації Д = 1200 мм, L = 1150 м на вул. Урлівській від вул. Здолбунівської до вул. А. Ахматової в м. Києві.
Проекти будівництва по цим об’єктам пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією (копії позитивних експертних звітів та розпоряджень КМДА додаються).
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.09.2012 № 1591 замовником будівництва даних об’єктів виступало комунальне підприємство «Інженерний центр». За окремими об’єктами це комунальне підприємство мало договори генерального підряду, укладені за результатами проведених ним процедур закупівель, але роботи з будівництва цих об’єктів не розпочинались, хоча дозволи на виконання будівельних робіт або декларації про початок виконання будівельних робіт по деяким об’єктам були оформлені.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 13.02.2015 № 118 «Про передачу функцій замовника будівництва об’єктів від комунального підприємства «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» передано функції замовника будівництва ряду об’єктів комунального господарства міста Києва, в тому числі вищезазначених об’єктів.
Відповідно до роз’яснення Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 11.12.2013 № 7/15-19498, кошторисна документація, розроблена та затверджена у складі проекту у встановленому порядку, у зв’язку з введенням з 01.01.2014 національних стандартів з ціноутворення не перераховується і використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
Враховуючи вищевикладене та те, що попереднім замовником будівництва вищезазначених об’єктів були укладені договори генерального підряду, КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» просить надати роз’яснення з наступних питань.
Чи можна визначити очікувану вартість предмета закупівлі робіт на підставі вищезазначених проектів будівництва по цим об’єктам, у разі якщо вони пройшли комплексну державну експертизу та були затверджені відповідними Розпорядженнями?
Чи можливо замінити сторону в договорах, укладених за результатами торгів або КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» як новий замовник, має проводити процедури закупівлі будівельних робіт по вищезазначених об’єктах, за умови, що вартість цих робіт перевищує межі, встановлені Законом України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016№ 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
У свою чергу, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку) на весь об’єкт будівництва.
Ураховуючи викладене, якщо роботи проводяться по окремому об’єкту, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, встановленими частиною першою статті 2 Закону.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому частинами другою та третьою статті 180 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).
Таким чином, виходячи з частини четвертої статті 36 Закону, відповідно до якої, зокрема умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, а істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених цією частиною цієї статті Закону, заміна сторони у зобов’язанні (за виключенням правонаступництва, в результаті чого права та обов'язки передаються іншим юридичним особам внаслідок припинення юридичної особи згідно зі статтею 104 ЦК України) суперечить Закону в цілому, оскільки договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, тобто за результатами процедури закупівлі та саме між замовником і учасником.
|
|
|
06.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Керуючись нормами статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просимо надати роз’яснення щодо застосування замовником норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України в договорі про закупівлю, який укладено за результатами проведення відкритих торгів (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір).
Так, з метою безперервного забезпечення лікувальних закладів міста на початку 2018 року природним газом та недопущення ситуації, що може призвести до негативних соціальних та економічних наслідків, поставити під загрозу здоров'я та життя мешканців міста та медичний персонал, призведе до відключення від системи газопостачання лікувальних закладів, замовником наприкінці 2017 року були оголошені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2018 рік.
Рішення про намір укласти договір оприлюднений на веб-порталі Уповноваженого органу 26.12.2017 року. Договір про закупівлю укладено у відповідності до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з додержанням строків, визначених частиною 2 статті 32 Закону, - 09.01.2018 року.
Однак, ураховуючи особливості проведення процедури відкритих торгів, замовник не завжди може спрогнозувати дату укладання договору про закупівлю. Це, насамперед, зумовлено багатьма чинниками (внесення змін до тендерної документації з продовженням строків подання тендерних пропозицій, оскарження умов закупівлі тощо). Враховуючи викладене та забезпечуючи право на оскарження рішень замовника суб’єктами оскарження, неохопленим договором про закупівлю залишився період з 01.01.2018 по 08.01.2018 року. Відключення від системи газопостачання лікувальних закладів призведе до соціальної напруги в місті та до незворотних наслідків.
Враховуючи вимоги частини 7 статті 2 Закону, замовник заздалегідь у проекті договору, який є додатком до тендерної документації, передбачив можливість застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України. Також передбачено, що оплата за поставлений природний газ буде здійснюватися замовником не раніше ніж з дня укладання договору про закупівлю. При цьому постачальник здійснює поставку, усвідомлюючи ризики (оскарження процедури закупівлі з подальшою відміною торгів або визнання їх такими, що не відбулись тощо), при яких йому не буде здійснено оплату за природний газ за відповідний період (з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу рішення про намір укласти з ним договір до дати укладання договору).
Аналізуючи відповідь Департаменту регулювання публічних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, надану на запит 91/2016 з аналогічного питання, варто зазначити, що вона ґрунтується на дотриманні замовниками принципів здійснення публічних закупівель, зокрема дотримання права на оскарження умов закупівлі суб’єктом оскарження. Водночас застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України під час проведення переговорної процедури у відповідності до пунктів 1, 2, 5, 6 частини 2 статті 35 Закону допускається.
Разом з тим, коментарі до законодавства України про публічні закупівлі в рамках проекту Гармонізації системи державних закупівель в Україні зі стандартами ЄС, зокрема до частини 1 статті 36 Закону (щодо застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України), ґрунтуються на забезпеченні замовником конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів та недопущення попередньої домовленості з певним суб’єктом господарювання до моменту визначення його переможцем торгів.
Враховуючи викладене, просимо роз’яснити дії замовника відносно застосування норм частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України у договорі про закупівлю природного газу (у період оскарження рішень замовника після оприлюднення рішення про намір укласти договір). Заздалегідь вдячні за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті від 08.11.2016 № 91/2016 за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA
|
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення стосовно ситуації, що виникла, зокрема як бути при розгляді пропозицій учасників в публічних закупівлях стосовно вимоги до наявності ліцензій, зокрема на здійснення господарської діяльності з постачання природного газу. Оскільки на даний час чинні ліцензій мають лише постачальники за регульованим тарифом, а більшість постачальників здійснюють таку діяльність без ліцензій, оскільки отримати їх не має юридичної можливості, основна мета закупівель це нижча ціна та зекономлені бюджетні кошти, тому виникає слушне питання стосовно або проведення відкритих торгів і допуск якнайбільше учасників для участі в аукціоні, або просто переговорна процедура, хоча для замовників єдиною підставою є лише наявність ліцензії у однієї компанії в області, більше підстав для проведення переговорних процедур з закупівлі газу не має.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Водночас слід ураховувати, що питання ліцензування видів господарської діяльності не є предметом регулювання Закону України “Про публічні закупівлі”, оскільки регулюються Законом України “Про ліцензування видів господарської діяльності”.
|