У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн. Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації. Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн. Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен: 1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі). 2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера. Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли: -ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень; - вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.

Просимо надати роз’яснення чи потрібно обов’язково проводити тендерні процедури (відкриті торги, переговорну процедуру) за супутніми послугами по будівництву ( авторський нагляд, технічний нагляд, експертиза технічної та кошторисної частини проекту, вартість менше 200 тис. грн.) у разі якщо вони включені до зведеного кошторисного розрахунку у проекті, а також чи потрібно проводити тендер по послугам які не включені до зведеного кошторисного розрахунку, але будуть здійснені по даному об’єкту будівництва (коригування проекту у разі потреби, пуско - налагоджувальні роботи, приєднання до електричних мереж тощо). Зведений кошторисний розрахунок 7998 тис. грн., супутні послуги не перевищують вартості самого будівництва. При цьому просимо зазначити саме на якій стадії вважати вартість робіт, а також супутніх послуг такими, що потребують проведення тендеру: 1. Після стадії проектування; 2. після проведення експертизи кошторисної частини проекту (вимоги Постанови КМУ № 560 від 11.05.2011); 3. затвердження кошторису установи (бюджетних призначень) на проведення відповідного будівництва. Дякуємо.

Чи маємо ми (Відділ молоді та спорту Сєвєродонецької міської ради) право укладати договір з постачальником теплової енергії "ООО Промтекс" якщо на нього заведено кримінальну справу?

Орган державної влади отримав страхове відшкодування завданих матеріальних збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. За кодом ДК 021:50110000-9 «Послуги з ремонту і технічного обслуговування мототранспортних засобів і супутнього обладнання» вже використано передбачені ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» межі. Чи можна в такій ситуації укласти прямий договорів, на розмір отриманих страхових коштів та опублікувати звіт про його виконання?

Відповідно ЗУ "Про лікарські засоби", лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу, а відповідно ЗУ "Про ветеринарну медицину", ветеринарні лікарські засоби - субстанції або їх комбінації, призначені для лікування та/або профілактики хвороб тварин або відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій, обмінних процесів у тварин. Таким чином, чи вірним є визначення Замовником предмету закупівлі для ветеринарних лікарських засобів за 4-ю цифрою ДК, а не за третьою, відповідно вимог до визначення лікарських засобів, та беручи до уваги, що код ветеринарних лікарських засобів у закупівельному словнику відсутній, а ветеринарні лікарські засоби Замовник визначає за першими трьома цифрами, які відповідають визначенню лікарських засобів (33600000-6 -фармацевтична продукція), та наступною, четвертою, цифрою?