Консультації з питань публічних закупівель
У 2020 році замовником укладено договір на виконання будівельного підряду із проведенням відкритих торгів на суму 11 мільйонів грн.
Під час виконання робіт виникла необхідність у коригуванні проектно-кошторисної документації.
Загальна ціна робіт після коригування проектно-кошторисної документації складає 13 мільйонів грн.
Відповідно до умов коригованої проектно-кошторисної документації замовник повинен:
1. Зменшити ціну уже укладеного договору з 11 мільйонів до 8 мільйонів гривень (у зв'язку з тим що відпала потреба у частині закупівлі).
2. Укласти другий договір, з тим самим учасником, на додаткові будівельні роботи на суму 5 мільонів гривень.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 40 Закон України "Про публічні закупівлі" переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, зокрема, якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника.
Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера.
Чи має право провести замовник переговорну процедуру та укласти договір на виконання додаткових робіт з тим самим учасником коли:
-ціна основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендера складала 11 мільйонів гривень, однак при коригуванні проектно-кошторисної документації повинна бути зменшена до 8 мільйонів гривень;
- вартість додаткових будівельних робіт складає 5 мільйонів, що є менше ніж 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю (11 мільйонів гривень) укладеного за результатами проведення тендера, однак більша ніж 50 відсотків ціни основного договору після внесення змін до нього (8 мільйонів гривень) за результатами коригування проектно-кошторисної документації.
Відповідь
ГУ ДФС у Запорізькій області планує здійснити закупівлю телекомунікаційних послуг за напрямками:
- Послуги громадського телефонного зв'язку - за кодом CPV за ДК 021:2015-64211000-8 (Надання телекомунікаційних послуг) на суму 90 000,00 грн. ;
- Послуги телефонного зв'язку та передачі даних - за кодом CPV за ДК 021:2015-64210000-1 (Послуги доступи до місця ККК та з користування ККЕ) на суму 20 000,00 грн.
- Інтегровані телекомунікаційні послуги - за кодом CPV за ДК 021:2015-64227000-3(Послуги інтегрованого зв'язку) на суму 180 000,00 грн.
Загальна сума запланованих послуг складає 300 000,00 грн.
Абзацем 2 та абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмету закупівлі затвердженого Наказом №454 визначено, що:
«Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року N 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої - п'ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.»
В нашому випадку перші три цифри основного словника співпадають, а 4 та 5 цифри мають різне значення.
ПИТАННЯ:
1. При зазначених кодах СРV чи підпадають вищезазначені процедури разом під вимоги Закону №922 (ст.2 та ст.12) або їх необхідно розглядати окремо?
Відповідь
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі, якщо наявні підстави, зазначені у ст. 17 даного закону, а саме у єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».
Чи являється порушенням закону відсутність інформації про кінцевого бенефіціарного власника засновника-юридичної особи учасника торгів (засновиками юридичної особи - учасника торгів є юридична особа та фізичні особи), при наявності інформації в ЄДР про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи - учасника торгів.
Відповідь
Добрий день! Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є виробником теплової енергії (монополіст) та здійснює закупівлі виключно за власні кошти. Підприємство є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Відповідно до пункту. 4 частинип першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2017р. ми є розпорядниками інформації. Але част. 3 статті 13 передбачено, що «на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що наше підприємство зобов’язано лише оприлюднювати річні плани закупівель на сайті Прозорро відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в інших випадках інформація надається лише за запитами. Дякуємо.
Відповідь
Згідно Наказу Мінекономрозвитку № 2092 від 19.12.2016 року «Про внесення змін до порядку визначення предмету закупівлі» п.1 розділу II доповнено абзацем: “Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу.
Чи стосується дана вимога медичних закладів та установ, які закуповують медичні препарати у великій кількості? Як відображати замовнику у дужках назву лікарського засобу за (МНН) , якщо за договором закупівля медпрепаратів здійснюється в асортименті більше 50 найменувань?
Відповідь