Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» звертається з проханням надати роз’яснення щодо практичного застосування норм законодавства при здійсненні закупівлі послуг обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі — ОСЦПВ). У зв’язку з набранням чинності новою редакцією Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з 01.01.2026 виникла правова невизначеність щодо узгодження його положень із Законом України «Про публічні закупівлі». Суть проблематики Відповідно до частини першої статті 11 Закону про ОСЦПВ: договір страхування укладається виключно в електронній формі; договір складається з: публічної частини (загальні умови страхового продукту), індивідуальної частини (страховий поліс). Водночас, відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель: процедура закупівлі завершується укладенням договору про закупівлю; оплата здійснюється на підставі укладеного договору; органи Казначейства здійснюють оплату з урахуванням вимог, зокрема, частини другої статті 7 Закону. При цьому, відповідно до Закону про ОСЦПВ: страхова премія сплачується до або під час укладення договору страхування; без сплати премії договір фактично не виникає (не вноситься до бази МТСБУ). Таким чином, на практиці виникає колізія: для укладення договору страхування необхідна попередня оплата, але для здійснення оплати необхідний укладений договір про закупівлю. Додаткові аспекти Закон про ОСЦПВ не передбачає укладення окремого «договору про закупівлю», а оперує виключно категорією «договору страхування». Модель страхування передбачає 1 поліс на 1 транспортний засіб, що унеможливлює пряме застосування стандартної договірної моделі закупівель. Виникають ризики: неможливості оплати через Казначейство; порушення строків; визнання закупівлі такою, що проведена з порушенням. Просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи підлягає укладенню окремий договір про закупівлю при закупівлі послуг ОСЦПВ, чи таким договором вважається договір страхування (публічна частина + поліс)? Який правомірний механізм здійснення оплати страхової премії, з урахуванням того, що: оплата має бути здійснена до або під час укладення договору страхування; відсутній укладений договір про закупівлю на момент оплати? Чи можливе застосування положень частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України (поширення дії договору на відносини, що виникли до його укладення) у сфері публічних закупівель у даному випадку? Яким чином замовнику формувати та оприлюднювати договір у складі тендерної документації, враховуючи, що: публічна частина договору (умови страхового продукту) є індивідуальною для кожного страховика; використання умов конкретного страховика може створювати дискримінаційні умови? Чи правомірно здійснювати закупівлю одним лотом для декількох транспортних засобів, якщо страхування фактично оформлюється окремими полісами на кожен транспортний засіб? Який порядок оприлюднення договору в ЕСЗ (Prozorro): у вигляді електронного документа, чи допускається оприлюднення скан-копії?

25.03.2026 набрала чинності НАСТАНОВА щодо порядку проведення аналізу цін на матеріальні ресурси. Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «аналіз цін на матеріальні ресурси проводиться замовником під час складання інвесторської кошторисної документації та узгодження договірної ціни, а підрядником такий аналіз проводиться у разі, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника та узгоджується із замовником, а також під час складання договірної ціни». Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «до початку функціонування бази даних цін на будівельну продукцію та інші матеріальні ресурси у складі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - база даних цін) поточні ціни на матеріальні ресурси приймаються за середньою ціною на підставі результатів проведеного замовником/підрядником аналізу цін, який здійснюється: на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, - на підставі даних виробників, імпортерів та їх офіційних представників і дистриб’юторів. Під час проведення аналізу цін враховуються не менш, ніж три цінові пропозиції для кожного матеріального ресурсу. У разі коли джерел постачання відповідного матеріального ресурсу на відповідному ринку менше трьох, додатково подається обґрунтування щодо відсутності конкурентних пропозицій за такою позицією». Відповідно до пункту 4 ст. 41 ЗУ «Про публічні закупівлі» « Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі». Просимо надати роз’яснення: 1. Як діяти Замовнику під час узгодження договірної ціни у випадку, якщо вартість хоча б одного матеріального ресурсу, визначеного за результатами проведеного аналізу цін на матеріальні ресурси Замовником, є меншою за вартість аналогічного матеріального ресурсу у тендерній пропозиції переможця? 2. Як діяти Замовнику під час здійснення аналізу цін на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів якщо на запити Замовника у відповідь не отримано жодної цінової пропозиції на певний матеріальний ресурс? 3. Як діяти Замовнику, у разі якщо від здійснення аналізу цін на матеріальні ресурси, який проводився Замовником під час складання інвесторської кошторисної документації, не минуло 3 місяці, чи потрібно повторно здійснювати аналіз цін під час узгодження договірної ціни? 4. Чи може Замовник при здійсненню аналізу цін під час складання договірної ціни на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів, використовувати цінові пропозиції отримані Підрядником/Переможцем?

чи є правомірним вимога замовника надання сертифікату відповідності пункту централізованого спостереження (ПЦС) в якості центру спостереження та приймання тривожних сповіщень (ЦСПТС) і послуг з централізованого спостереження за підохороними об’єктами вимогам ДСТУ EN 50518:2019, і чи не суперечить це принципам Закону України "Про публічні закупівлі" та нормама Постанови КМУ від 12.10.2022 № 1178, а саме: забезпечення ефективного, прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

У січні 2026 року були проведені відкриті торги з особливостями на закупівлю бензину та дизельгого палива на суму 998000 грн . Наприкінці березня 2026 року постачальник розриває договір у зв’язку з нестабільною ситуацією на ринку пального.Чи правомірно буде оголосити закупівлю через прозорро маркет чи потрібно знову оголошувати відкриті торги з особливостями? І до якої суми в прозорро маркет можно вибирати бренд?

Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070). Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами). Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахти, розрізи) здійснюються відповідно до договорів підряду, укладених за результатами відкритих торгів. Договори з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Разом з тим, договори підряду на ліквідацію збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне). Протягом березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів. На підставі наведеного, просимо надати роз’яснення: чи має право замовник, керуючись експертним висновком Торгово-Промислової Палати, який засвідчує відсоток коливання ціни на пальне + 66,36% росту з дати укладення договору, вносити зміни до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств в частині збільшення ціни на матеріальні ресурси (паливо) відповідно до індексу (відсотку) їх зростання, без збільшення загальної вартості договору, за рахунок зменшення обсягів робіт?