Доброго дня! Згідно редакції ст 40 "відсутність конкуренції з технічних причин, яка має бути документально підтверджена замовником". Які документи мають бути підтвердженням проведення процедури?

Просимо надати роз'яснення з приводу проведення закупівлі, потребу та джерело фінансування якої на момент складання Річного плану закупівель визначити неможливо. Опис ситуації: У жовтні 2021 року установою подано заявку на участь в конкурсі наукових проєктів. Результат конкурсу буде оголошено у квітні 2022 року. Підписання договору та виділення коштів переможцю конкурсу має відбутися у травні-червні 2022 року. У разі перемоги в конкурсі установі необхідно буде закупити обладнання для виконання робіт, передбачених договором з надавачем гранту. Чи буде у липні 2022 р. таке обладнання вважатися новим предметом закупівлі в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019р.), придбання якого можна здійснити без урахування вартості закупівель, які буде проведено установою за даним кодом ДК 021:2015 протягом січня-червня 2022 р?

Законом України “Про внесення зміни до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про публічні закупівлі" щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” від 01.07.2021 №1599-IX пункт 3-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» викладено у новій редакції, згідно з яким передбачено поділ на дві групи товарів, що необхідні для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19). Перша група — це лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів; Друга група — це усі інші товари (крім товарів першої групи). Для першої групи передбачено, що перелік товарів та порядок їх закупівлі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для другої групи передбачено застосування спрощених закупівель. Питання: 1)Чи розповсюджуються на спрощені закупівлі товарів другої групи вартісні обмеження до 50 тисяч грн.?

01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293; ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно- вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374; ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва. Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України.

Для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України (авансові платежі готівкою в пунктах пропуску, грошова застава громадян в національній та іноземній валюті тощо) центральним органом виконавчої влади, що реалізує митну політику (далі – Держмитслужба), визначається уповноважений банк. Визначення банку здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку проведення конкурсу з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами, затвердженого наказом Мінфіну від 29.09.2014 № 984 і зареєстрованого в Мін’юсті 26.11.2014 за № 1514/2691 (далі - Порядок). До участі в конкурсі допускаються банки, які відповідають певним вимогам, визначеним пунктом 3.4 Порядку, зокрема які: - готові забезпечити повне банківське обслуговування у всіх визначених Держмитслужбою місцях митного оформлення; - підтвердили сумісність програмно-технічних комплексів та - за найменшою ціновою пропозицією за банківські послуги зі здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами на всій території України. Розрахунки з державним бюджетом за митними платежами здійснюються уповноваженим банком на підставі відповідних генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку. Отже, вказаний конкурс проводиться Держмитслужбою за окремою процедурою. Частота проведення конкурсів та зміни уповноваженого банку Порядком не визначається. В цілому співпраця з уповноваженим банком згідно з генеральним договором про співробітництво будується поступово в напрямку розширення існуючої мережі відділень Банку згідно погодженого плану розвитку на відповідний рік з метою забезпечення розрахунково-касового обслуговування митниць та їх підрозділів за місцем розташування. Виконання розрахунково-касового обслуговування (далі – РКО) є однією зі складових співробітництва, здійснюється за затвердженими тарифами і не може бути виокремлене із загальної системи співпраці і передано іншому банку, який би міг запропонувати меншу ціну в результаті торгів за процедурою/спрощеною закупівлею без проведення конкурсу в установленому порядку за всіма іншими вимогами. Водночас, у редакції Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) після внесення змін, які набрали чинності 26.06.2021, пункт 13 частини 5 статті 3 Закону було змінено, зокрема закцентовано увагу на тому, що тільки окремі послуги не підпадають під дію Закону. Тож враховуючи, що серед послуг, перелічених у пункті 13 частини 5 статті 3 Закону, послуги з РКО відсутні, таким чином вони підпадають під дію Закону і вимагають застосування його норм при здійсненні закупівель таких послуг, тобто з урахуванням вартісних меж (процедура закупівлі/спрощена/«прямий договір»). Наразі, вартісна межа за предметом закупівлі послуг з РКО за кодом ДК 021:2015 66110000-4 «Банківські послуги», відповідно до єдиного річного плану закупівель Держмитслужби на 2021 рік, перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 Закону. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може Держмитслужба в умовах наявності діючих генеральних угод про співробітництво та розрахунково-касове обслуговування, укладених між Держмитслужбою та уповноваженим банком, а також на підставі договорів, укладених між відокремленими підрозділами Держмитслужби та уповноваженого банку, проводити закупівлю послуг з РКО без застосування електронної системи закупівель, а саме або шляхом укладення «прямих договори» або шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.