Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня! Відповідно до ч. 2 ст. 21 ЗУ "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначаються ОЧІКУВАНА вартість закупівлі. В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 31 Закону Замовник має право визнати торги такими, що не відбулися, у разі якщо ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції перевищує суму, передбачену замовником на фінансування закупівлі. З наведених статей можна дійти висновку, що учасник в складі тендерної пропозиції може запропонувати ціну, яка буде перевищувати очікувану (тобто ту, яка вказана в оголошенні). Проте система Прозорро в автоматичному режимі блокує введення більшої ціни, ніж зазначеної в оголошенні. ПИТАННЯ: на підставі яких нормативно-правових актів обмежуються права учасника процедури закупівлі та блокується введення ціни, яку учасник визначив для себе прийнятною (навіть, якщо вона більше очікуваної)?
Відповідь
За результатами проведеної в ЕСЗ публічної закупівлі (відкриті торги) між Замовником та Переможцем укладений договір про закупівлю (підряду). Після укладення договору в період його виконання у сторін виникла необхідність внести зміни в окремі умови договору, які згідно загального правила, законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду).
Нормативне обгрунтування …
Згідно ч.1 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують саме вимоги щодо відповідності тендерної пропозиції учасника змісту договору про закупівлю на момент його підписання (перша редакція договору).
Згідно ч. 4 ст. 36 ЗУ «Про публічні закупівлі», істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують незмінність саме істотних умов договору після його підписання (друга та наступні редакції договору). Щодо незмінності інших умов договору не віднесених до істотних умов договору після його підписання законодавець ніяких заборон не передбачив.
Згідно ч. 2, 3 ст. 180 Господарського кодексу України, істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору *.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують загальне правило щодо наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору саме: предмет, ціну та строк його дії.
Згідно ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди*.
* на мою думку, вищезазначені положення декларують більш вузький на відміну від Господарського кодексу України підхід щодо закріплення загального правила наявності істотних умов у будь-якому господарському договорі (у т.ч. договору про закупівлю/підряду) та відносять до істотних умов договору тільки його предмет.
Прошу висловити Вашу позицію стосовно можливості внесення будь-яких змін в умови договору (за виключенням: предмету, ціни, строку дії) після його укладання, які за загальним правилом законодавець не відносить до істотних умов договорів (у т.ч. договорів данного виду)?
Відповідь
Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, з наступного питання:
Замовник проводить процедуру закупівлі капітального ремонту, відкриті торги (вартість менше 5150 тис.євро). Після аукціону замовником перевірено кошторис на підтвердження остаточної пропозиції та відрегульовано ціну в бік зменшення.
Чи має право Замовник укласти договір на меншу суму в результаті перерахування кошторисів ніж остаточна пропозиція учасника-переможця оскільки згідно ч.4 ст.36 Закону «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Як діяти Замовнику у даній ситуації для недопущення порушень у сфері публічних закупівель ?
Відповідь
Згідно п. 4.2.2 та 4.2.3. Наказу ДП "Зовнішторгвидав України" № 35 від 13.04.2016р. "Про порядок здійснення допорогових закупівель", оператор має право перевіряти достовірність інформації, наданої користувачем та припиняти доступ до особистого кабінету.
Станом на 05.03.2018р., я звернулась до ДП "Прозорро" та ТОВ "НВП "ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ" (Смарттендер) з вимогою перевірити на достовірність поданих ПрАТ "АФ "Аналітик" документів для участі в допорогових закупівель та заблокувати його, оскільки ПрАТ "АФ "Аналітик" надає підроблені та недостовірні документи. Вимога мною була надіслана з підтверджуючими документами. Однак, ні ДП "Прозорро", ні ТОВ "НВП "Інформаційні технології" не надали аргументовану відповідь, посилаючись на те, що наказ № 35 від 13.04.2016р. ДП "Зовнішторгвидав України" їх не стосується. Прошу Вас надати розяснення кого саме стосується вищевказаний наказ (крім учасника і замовника) і для кого він написаний та хто має право перевіряти достовірність інформації поданої користувачами системи, а також чому оператор не може припинити доступ до особистого кабінету маючи на те всі підстави та докази. З повагою, Іванна Костракевич
Відповідь
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецбайт» (Учасник) брало участь у процедурі закупівлі – "ДК 021:2015: 72210000-0 — Послуги з розробки пакетів програмного забезпечення", оголошення про проведення якої оприлюднене на веб-порталі Уповноваженого органу за № UA-2019-04-19-002642-c (далі - процедура закупівлі). Замовник визнав ТОВ «Спецбайт» переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК протиправним та його скасування. Відповідно до ч.12 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються. Рішення органу оскарження може бути оскаржене суб’єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Враховуючи, що рішення рішення АМК набрало законної сили з моменту його проголошення, прошу відповісти на наступні питання:
1) Чи може Замовник відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» продовжити розгляд пропозицій інших учасників та визначити іншого учасника переможцем закупівлі ?
2) Чи можливо відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», у разі скасування рішення АМК України в частині зобов'язання Замовника скасувати рішення про визначення Учасника переможцем процедури закупівлі, визнати такого Учасника переможцем процедури закупівлі та опублікувати на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель повідомлення про намір укласти договір та в подальшому договір про закупівлю якщо вже буде укладено договір з інших учасником процедури закупівлі або прийнято рішення?
3) Чи можливо в такому випадку вжити заходів забезпечення позову, відповідно до глави 10 КАС України?
Відповідь