У відповідності до п. 13 ч. 1 ст. 9 Закон України «Про публічні закупівлі» ПАТ «Черкасиобленерго» звертається до Мінекономіки для надання безоплатної, обгрунтованої консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель. ПАТ «Черкасиобленерго» здійснює розподіл електричної енергії в межах закріпленої території Черкаської області, виконує функції, має права і обов’язки Оператора системи розподілу на підставі отриманої ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на підставі Постанови НКРЕКП № 1447 від 16.11.2018 року. Відповідно до пункту 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2020 №312 технологічні витрати електричної енергії на транспортування електричної енергії електричними мережами (технологічні витрати електричної енергії) - це сума втрат електричної енергії в елементах мереж, витрат електричної енергії на власні потреби підстанцій та витрат електричної енергії на плавлення ожеледі. Пунктом 4 частини 2 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії», оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед». Обсяги, які підлягають обов’язковій купівлі на ринку на ринку «на добу наперед» передбачені Постановою НКРЕКП №2896 від 17.12.2019 року. ПАТ «Черкасиобленерго» є Замовником у відповідності до вимог пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак: органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування або іншим замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи чи інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі юридичної особи та/або суб’єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради юридичної особи та/або суб’єкта господарювання. В той же час частиною 6 статті 3 Закон України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, коли дія Закону України «Про публічні закупівлі» не застосовується при закупівлі товарів (робіт, послуг) замовниками, визначеними у пункті 4 частини 1 статті 2 Закону. Враховуючи вищевикладене, прошу надати роз’яснення: 1. Чи може ПАТ «Черкасиобленерго», як замовник в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», здійснювати закупівлю електричної енергії з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її розподіл електричними мережами (крім обсягів, що підлягають обов’язковій купівлі на ринду «на добу наперед») шляхом укладення прямих двосторонніх договорів або укладення двосторонніх договорів на Товарній біржі «Українська енергетична біржа» без проведення тендерної процедури закупівлі?

Якщо завантажили не вірне рішення про намір укласти договір чи можно його замінити

Чи обов’язково Замовнику давати 24 години на виправлення помилок, якщо є інші підстави для відхилення? Якщо подивитись на частину 16 статті 29, о там зазначено, що: “Якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.”

Доброго дня яку процедуру закупівлі нам провести на теплову енергію 09320000-8 якщо в нас е орендар- який взяв оренду приміщення котельні і буде виробляти теплову енернію до нового року 150000 грн після нового року більше 300 000 грн.Орендар не монополіст,але по технічним причинам тільки він може надавати нам ці послуги,якими законами керуватися?Дякую за роз'яснення!

Згідно до пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. При цьому згідно інших пунктів чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, у зазначеному Порядку неодноразово вказано «окремими», а саме у розділу «II. Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг»: «за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою..,», «за окремими професіями..», «окремо для кожного спортивного заходу..,», «окремо для кожного такого заходу..», «окремо для кожного об’єкта приватизації…», «окремо для кожного заходу..», «окремо для кожного заходу чи офіційного прийому», «окремо для кожного суб’єкта права..», «щодо кожної земельної ділянки окремо», «окремо щодо кожних виборів.». На підставі визначеного можливо здійснити висновок, що у разі проведення процедури закупівлі одного і того ж виду робіт можливо здійснювати процедуру закупівлі робіт за декількома об’єктами будівництва одною закупівлею, без проведення процедур закупівель окремо на кожний об’єкт будівництва. Але при цьому у Вашому роз’ясненні від 03.09.2020 р. № 3304-04/53972-06 зазначено, що «визначення предмету закупівлі робіт здійснюється, як і раніше, за окремими об’єктами будівництва». У державного підприємства є один Робочий проект «Система блискавкозахисту на об’єктах підприємства», який пройшов державну комплексну експертизу, включаючи експертизу кошторисної вартості, на встановлення систем блискавкозахисту на декількох окремо розташованих будівлях, кожна з яких є окремим об’єктом будівництва у розумінні ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». Протягом 2021 року планується реалізація зазначеного проекту, а саме виконання відповідних будівельно-монтажних робіт. Враховуючи наявність одного Робочого проекту та одного експертного звіту на декілька об’єктів, планується здійснити одну єдину закупівлю з визначенням одного предмету закупівлі на роботи з реалізації такого проекту зі складанням кошторисів на виконання робіт по кожному об’єкту окремо при складанні відповідної одної Договірної ціні до договору на виконання робіт. Враховуючи вищевикладене, та відсутність у пункту 4 Розділу І чинного «Порядку визначення предмета закупівлі», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.04.2020 № 708 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.06.2020 за № 500/34783, висловлення «за кожним окремим об’єктом» або «окремо щодо / для / за кожного об’єкту» Просимо додатково надати роз’яснення, чи можливо замовнику у сфері публічних закупівель, у разі необхідності закупівлі цілком однотипних та аналогічних робіт за декількома об’єктами будівництва протягом одного календарного року, здійснювати визначення предмету закупівлі та здійснювати одну процедуру закупівлі на виконання таких робіт за декількома об’єктами будівництва? Або необхідно здійснювати окремі процедури закупівель виключно за кожним об’єктом окремо?