Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.

Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота) відповідно до вимог тендерної документації.

Водночас частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація.

При цьому наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.04.2016 № 680 (далі – Наказ) затверджена Примірна тендерна документація, зокрема для процедури закупівлі - відкриті торги.

Відповідно до пунктів першого та дванадцятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій та інформацію про мову (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції.

Разом з цим пунктом 7 розділу “Загальні положення” порядку заповнення тендерної документації Наказу передбачено, що інформація про мову (мови), якою (якими) повинно бути складено тендерні пропозиції зазначається замовником.

Отже, замовник може самостійно зазначити у тендерній документації вимогу щодо мови тендерної пропозиції, а також конкретизувати, який текст є визначальним, у випадку мовних розбіжностей.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.    

Так, тендерна документація може містити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Пунктом 1 розділу “ Інструкція з підготовки тендерної пропозиції” порядку заповнення тендерної документації Наказу встановлено, що замовник може передбачити опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками в тендерних пропозиціях не призведе до відхилення їх пропозицій.

Таким чином, замовник, дотримуючись законодавства в цілому та принципів здійснення закупівель, встановлених статтею 3 Закону, самостійно описує та наводить приклади формальних (несуттєвих) помилок у документації конкурсних торгів, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх пропозицій, а також приймає рішення  про віднесення допущеної учасником помилки до формальної (несуттєвої) у відповідності до статті 11 Закону.

Водночас рішення щодо відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно.

   Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.

   Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.

   Так, тендерна пропозиція готується учасником процедури закупівлі відповідно до вимог, встановлених замовником у тендерній документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).

   Згідно з частиною другою статті 27 Закону під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.

   При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.

   Водночас повідомляємо, що питання  розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону міситься у листі від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016  № 454 (далі – Порядок).

Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017  № 3302-06/ 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Разом з тим згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас питання планування закупівель та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Ураховуючи зазначене, та виходячи зі змісту статей 4 та 11 Закону, планування закупівель, зокрема складання та затвердження річного плану, внесення змін до річного плану належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої особи. При цьому, оскільки законодавством не визначені та не обмежені періодичність і характер таких змін, то замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.

Разом з тим Закон не містить обмежень щодо проведення протягом року декількох процедур закупівель за однаковим предметом закупівлі, запланованим у річному плані, за умови що вартість кожного такого предмета дорівнює або перевищує межі, встановлені у статті 2 Закону.

При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 3 Закону.