Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 №3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
Так, виходячи з пункту 3 Порядку, предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 розділу II "Особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг" Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об’єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією національного класифікатора НК 018:2023 «Класифікатор будівель і споруд», затвердженого наказом Міністерства економіки України від 16 травня 2023 року № 3573, галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, національного стандарту ДСТУ 8747:2017 «Автомобільні дороги. Види та переліки робіт з ремонтів та експлуатаційного утримання», затвердженого наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 20 грудня 2017 року № 434.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460  (зі змінами), Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрозвитку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема у сфері благоустрою населених пунктів, житлово-комунального господарства, управління побутовими відходами, у сфері будівництва, нормування у будівництві, містобудування, просторового планування територій та архітектури;у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду. 
Тому, з питань щодо застосування національного класифікатора НК 018:2023 "Класифікатор будівель і споруд" пропонуємо звернутись до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" (3. Щодо ступеню локалізації), від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 “Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (1. Щодо ступеню локалізації) та запиті № 215/2024, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=27710

Шановний користувачу!

Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 75 Особливостей № 1275, закупівля з використанням рамкової угоди здійснюється шляхом проведення відкритих торгів у порядку, визначеному особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості № 1178), з урахуванням цих особливостей (далі - тендер) або шляхом оголошення запиту пропозицій за кваліфікаційним відбором серед кандидатів, включених до рамкової угоди (далі - запит пропозицій), у разі, коли в оголошенні про проведення кваліфікаційного відбору кандидатів до рамкової угоди державний замовник визначає конкретний перелік товарів, робіт чи послуг, що будуть закуповуватися в рамках рамкової угоди.
Згідно з пунктом 3 Особливостей № 1178, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178.
Стаття 25 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює, що замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції. У такому разі в тендерній документації повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається учаснику.
Розмір забезпечення тендерної пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі робіт та 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі товарів чи послуг.
Забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі:
відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;
непідписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем тендеру/спрощеної закупівлі;
ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону;
ненадання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією/оголошенням про проведення спрощеної закупівлі.
Забезпечення тендерної пропозиції повертається учаснику у разі:

закінчення строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції;
укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
відкликання тендерної пропозиції/пропозиції до закінчення строку її подання;
закінчення тендеру/спрощеної закупівлі у разі неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції/пропозиції.

Слід окремо зауважити, що у разі проведення тендеру державний замовник розміщує інформацію відповідно до вимог статті 21 Закону України “Про публічні закупівлі”, при цьому підпункт дев'ятий частини другої вказаної статті наголошує, що  оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію  про розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).
Таким чином, при оголошенні закупівлі з використанням рамкової угоди шляхом проведення відкритих торгів, державний замовник може вимагати надання забезпечення тендерної пропозиції відповідно до статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі", але з урахуванням положень пункту 47 Особливостей № 1178, який визначає підстави для відмови в участі у відкритих торгах та відхилення тендерних пропозицій.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.