Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня. Як розуміти пп.2 п.5 ст.41 Закону щодо права збільшення ціни - "не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору". Дякую.
Відповідь
Відповідно до пп. 1 та 2 п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України, фізичні особи-підприємці, які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп не мають права укладати договори з органами місцевого самоврядування. Якщо ж учасник – ФОП, який застосовує спрощену систему оподаткування першої та другої груп подав пропозицію щодо участі у спрощеній закупівлі, що оголошена органом місцевого самоврядування, чи може замовник відхилити пропозицію такого учасника? Якщо так, то на якій підставі? Адже ч. 13 ст. 14 ЗУ «Про публічні закупівлі» передбачає вичерпний перелік для відхилення пропозиції Учасника.
Чи може замовник в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановити вимогу наступного змісту: «До участі в закупівлі не допускаються учасники фізичні особи-підприємці , які застосовують спрощену систему оподаткування першої та другої груп, на підставі ст. 291 Податкового кодексу України»? Чи не буде така вимога вважатися дискримінаційною відносно учасників?
Відповідь
Установі необхідно здійснити послуги з технічного захисту інформації на об'єкті інформаційної діяльності на суму 49680,00 грн. Договір та акт виконаних робіт є матеріальним носієм службової інформації, порядок користування якою встановлено Постановою КМУ від 19.10.2016 №736. Гриф обмеження доступу "Для службового користування" документам присвоєно надавачем послуг. Чи потрібно вносити таку закупівлю до річного плану закупівель та оприлюднювати Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
Відповідь
Замовник-юридична особа (ТЕАТРАЛЬНО-ВИДОВИЩНИЙ ЗАКЛАД КУЛЬТУРИ), що відповідає ознакам п.3 ч.1 ст.2 ЗУ "Про публічні закупівлі", має намір укласти договір про надання послуг з акторскої та режисерської діяльності на суму, що перевищує 50 тисяч гривень на рік, з метою створення витвору мистецтва (театральної вистави) та залучити акторів та режисерів як фізичних осіб до театральної вистави.
Зокрема, згідно абз.2 статті 20 розділу V ЗУ "Про театри і театральну діяльність", керівник державного чи комунального театру може залучати артистичний та художній персонал понад штатну чисельність на підставі цивільно-правового договору в порядку, визначеному Законом.
Виникають такі питання:
1.Чи цивільно-правовий договір, на підставі якого художній керівник театру залучає актора чи режисера для участі у виставі є договором про закупівлю у розумінні Закону, та є предметом регулювання Закону?
У разі, якщо при укладанні цивільно-правового договіру з актором треба регулюватися Законом, то:
2. Чи існують додаткові вимоги до договору, крім передбачених ЦК, ЗУ "Про театри і театральну діяльність"?
3. Як визначати предмет закупівлі в такому разі? Разом по всім акторам та режисерам на рік за кодом ДК чи окремо по кожному? А також постає питання планування, адже спланувати таку діяльність досить важко.
3. Відповідно до п.2 част.7 ст.3 Закону, якщо вартість закупівлі дорівнюватиме або буде перевищувати 50 тисяч гривень та буде меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст.3 Закону, закупівлю можна здійснювати без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі: якщо роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків, а саме - предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання. У разі здійснення таких закупівель, замовник за Законом обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому звіт обов’язково повинен містити інформацію: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю; реєстраційний номер облікової картки платника податків, серію та номер паспорта надавача послуг; місце проживання надавача послуг та номер телефону; ціну та строк виконання договору.
Виникає питання:
Така публічна інформація може створити значні труднощі для акторів та представників художнього персоналу, оскільки порушує норми Закону України «Про захист персональних даних» та статтю 32 Конституції України, яка надає право людині на невтручання в її особисте життя, в тому числі у розмір гонорарів, які вони отримують. Чи обов‘язково у даному випадку подавати звіт та розкривати персональну інформацію про фізичну особу-актора чи режисера?
4. Чи необхідно актору для укладання такого договору реєструватись на сайті ПРОЗОРРО і як це зробити, якщо він фізична особа?
Відповідь
04.02.2021
Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Ситуація: під час прекваліфікації у відкритих торгах з публікацією англійською Замовник допустив усіх учасників до аукціону, визнавши їх відповідність технічним вимогам, кваліфікаційним критеріям (досвід, МТБ) та ст.17 згідно з тендерною документацією (далі ТД). Але після аукціону при більш детальному розгляді найбільше вигідної тендерної пропозиції виявив, що забезпечення цієї тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені у ТД і відхилив цю пропозицію. Перейшовши до детального розгляду наступної найбільш вигідної пропозиції, Замовник виявив невідповідність у документах щодо права підпису та документах про повноваження (вивчивши відповідні статті статуту підприємства Учасника), тому як ці документи потрібні разом з пропозицією згідно з ТД, і теж відхилив цю пропозицію. Переможцем визнано наступну найбільш вигідну пропозицію, яка відповідає усім вимогам ТД як для учасника, так і для переможця.
Питання: 1. Чи є правомірними дії Замовника в такому випадку (будь ласка надайте відповідь стосовно кожного відхиленого учасника)? 2. Чи допускається під час ПРЕкваліфікації лише перевірка декількох критеріїв, а повна перевірка після аукціону (як у звичайних відкритих торгах)?
Відповідь