|
|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відбулася закупівля. Договір укладено, але замовник не виходить на зв'язок з переможцем. Які дії переможця далі? На сьогоднішній день строк дії договіру закінчився, але дій ніяких щодо виконання не було.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.02.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
При публікації договору по закупівлі
UA-2025-01-17-005221-a помилково було опубліковано договір без
прихованої чутливої інформації про військову частину.
До підписання договору КЕП була довантажена версія з прихованою
інформацією, але ж у відкритому доступі залишилась і перша версія
договору без прихованої інформації.
Просимо приховати файл з назвою "3 587 100 - Mavic 3T - скан", а
залишити тільки файл з назвою "3 587 100 - Mavic 3T - скан - "
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Слід зауважити, що зняття з оприлюднення інформації, розміщеної в електронній системі закупівель здійснюється відповідно до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків”.
Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія) затверджено наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381.
Відповідно до пункту 9 прим. 1 Порядку у разі оприлюднення в електронній системі закупівель інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в електронній системі закупівель, адміністратор вчиняє дії в електронній системі закупівель з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу до інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Таким чином, у разі необхідності замовник може звертатися до Комісії. Дане звернення можна направити на ел. адресу [email protected], або на поштову адресу Міністерства 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, зазначаючи, що лист адресовано до Комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель.
Підсумовуючи, зазначаємо, що надана відповідь Мінекономіки не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
12.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи повинні дотримуватися норм прозорого будівництва державні замовники, які здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг згідно Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Особливості № 1275) та Закону України «Про оборонні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу у відповідь на Ваше питання повідомляємо наступне.
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону № 922-VIII визначена статтею 3 цього Закону.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 Закону № 922-VIII, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону № 922-VIII.
Звертаємо увагу, що основним законодавчим актом, що визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливості здійснення закупівель товарів, робіт, послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки i оборони, а також інших товарів, робіт, послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки i оборони є Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону державні замовники у сфері оборони (далі - державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України.
Частини перша та друга статті 2 Закону передбачає, що Закон застосовується за умови, що: вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених Законом.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому, відповідно до частини четвертої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору. Обсяг відомостей, що мають бути розміщені державним замовником в такому звіті, визначено абзацом першим частини 5 статті 30 Закону.
Також повідомляємо, що 23.10.2024 набув чинності Закон України від 19.09.2024 № 3988-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо забезпечення оприлюднення замовниками у електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)” (далі - Закон № 3988), який спрямований на забезпечення максимальної відкритості та прозорості інформації про використання публічних фінансів, стосується закупівель послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об'єктів з розробленням проектної документації, шляхом оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси.
Відповідно до абзацу четвертого пункту 3-8 Закону № 3988 у разі закупівель товарів, робіт та послуг, необхідних для забезпечення будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, замовник протягом 10 робочих днів з дня укладення договору про закупівлю оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, у такому обсязі: найменування замовника; назва предмета закупівлі; ціна, зазначена в договорі про закупівлю. У разі укладення договору про закупівлю, зазначеного в абзаці другому частини першої статті 41 Закону 922-VIII, до такого звіту додаються документи, що містять інформацію про ціни на матеріальні ресурси у машинозчитувальному форматі.
Разом з тим, повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу розміщений інформаційний лист від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 “Щодо внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579.
|
|
|
31.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, цікавить консультація стосовно закупівлі допорогової. закупівля запчастин авто, чи потрібно в специфікації договору вказувати артикул чи номенклатурний номер запчастини та країну виробника. І чим це визначено.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Крім цього з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
Також звертаємо увагу, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Господарський кодекс України (далі – ГКУ) не містить окремого визначення поняття "специфікація" як самостійного елемента договору, однак регламентує питання, що стосуються змісту та істотних умов господарських договорів, до яких може належати специфікація
Стаття 180 ГКУ визначає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГКУ, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Стаття 266 ГКУ встановлює, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), зазначається інформація про: найменування державного замовника (службу державного замовника, військову частину); назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів); ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), ціну робіт, послуг.
Отже, з урахуванням вимог законодавчих актів, що регулюють здійснення оборонних закупівель державними замовниками, визначальними, при укладанні державних контрактів (договорів) є вимоги Господарського і Цивільного кодексів України, статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” з урахуванням Особливостей № 1275.
Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
26.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРСПЕЦСИСТЕМС» (далі – Товариство) є національним виробником безпілотних авіаційних комплексів.
У процесі здійснення господарської діяльності Товариство, зокрема, укладає договори з поставки товарів оборонного призначення в межах Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року).
В процесі розрахунку ціни, перед Товариством постало питання, щодо можливості включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення до розрахунку ціни товару.
Товариство має свідоцтво про реєстрацію авторського права на відповідний твір (програмне забезпечення).
Програмний комплекс є ключовою компонентою, навколо якої будуються наші комплекси, саме програмний комплекс визначає основні якості і властивості нашого продукту, за які його обирають наші споживачі. Програмний комплекс є невід'ємною частиною наших продуктів і є предметом основних зусиль Компанії щодо вдосконалення продукту. Саме програмний комплекс визначає конкурентні переваги наших продуктів і визначає ціну нашої продукції.
Вартість програмного забезпечення визначена на основі експертної оцінки зовнішнього незалежного експерта.
У свою чергу, Постанова Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 регулює лише матеріальну складову ціни, але ніяк не регулює інтелектуальну складову ціни.
У зв’язку з викладеним, просимо надати роз’яснення положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 (з урахуванням змін внесених Постановою Кабінету Міністрів України № 1450 від 20.12.2024 року щодо наступних питань:
- Чи передбачає Порядок можливість включення вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу до розрахунку ціни?
- До якої графи розрахунку ціни слід включати вартість ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
На період дії воєнного стану державні замовники здійснюють оборонні закупівлі відповідно до Закону та Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей здійснення оборонних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275).
Слід зауважити, що Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 20.12.2024 № 1450 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275”, якою затверджено Порядок здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок).
Також, постановою від 25.02.2025 № 215 Кабінетом Міністрів України були внесені зміни до пункту 5 Порядку.
Відповідно до пункту 5 Порядку, з урахуванням вищезазначених змін, (вітчизняні виконавці державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) надають державному замовнику розрахунок ціни за формою згідно з додатком 1 та висновок експерта або звіт про оцінку майна, які визначають можливу орієнтовну (очікувану) вартість безпілотної системи, засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня/їх складової частини, діють протягом шести місяців з дня їх видачі та не можуть бути прийняті державним замовником після закінчення зазначеного строку.
Висновок експерта видається спеціалізованою судово-експертною установою, яка відповідно до Закону України “Про судову експертизу” має право на надання такого висновку. Звіт про оцінку майна видається суб’єктами оціночної діяльності (оцінювачами), уповноваженими на проведення оцінки та визначення вартості майна згідно із Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. При цьому прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг. Відповідальність за неправильність розрахунку ціни несе виконавець державного контракту (договору).
Додаток 1 Порядку “Розрахунок ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня” містить вичерпний перелік складових ціни безпілотної системи/засобу радіоелектронної боротьби тактичного рівня, що закуповуються у вітчизняних виконавців державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин).
Водночас Порядком прямо не регулюється складова ціни, що стосується вартості ліцензії на використання власно розробленого програмного забезпечення, яке встановлено у складі безпілотного авіаційного комплексу.
Щодо питання формування та підтвердження собівартості товарів, робіт і послуг, то з огляду на положення законодавства собівартість товарів, робіт і послуг визначається на підставі стандартів бухгалтерського обліку, при цьому національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в Україні розробляються та затверджуються Міністерством фінансів України.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо оборонної закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України та відповідно до норм Закону та Положення, повідомляємо, що до компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого органу, не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери державних закупівель у конкретних випадках.
Разом з тим, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|