29 травня 2024 р. на електронну адресу Мінекономіки ([email protected]) нами направлено лист з приводу вирішення питання щодо завершення закупівлі за результатами запиту пропозицій постачальників, що додається у вкладенні (додаткові матеріали). Враховуючи той факт, що продукти харчування за предметом закупівлі, про яку йде мова в листі, необхідні для оперативного забезпечення харчування дітей закладів дошкільної освіти, просимо розглянути дане звернення та надати роз’яснення щодо подальших правомірних дій селищної ради (замовника) згідно чинного законодавства стосовно даної Закупівлі.

Суть питання викладено у вкладеному файлі

Пункт 43 постанови КМУ від 11 листопада 2022 р. № 1275 "Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" визначає що: "Державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”." Виникає декілька питань. 1. Що належить до військової техніки? І чи належать до військової техніки, легкові автомобілі, які стоять на обліку у військовій частині та Збройних Силах України? А одже, чи можна здійснювати ремонт та технічне обслуговування такої техніки без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”? Ми знайшли таке тлумачення щодо військової техніки. Відповідно до пункту 3 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 військова техніка — технічні пристрої і засоби (системи, комплекси, зразки виробів), що призначені для ведення та забезпечення бойових дій, управління і забезпечення функціонування військових підрозділів Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів військових формувань, навчання їх особового складу, обладнання та апаратура для випробування і контролю таких пристроїв і засобів, а також інші технічні засоби, пристрої, обладнання і предмети, спеціально виготовлені та / або конструктивно призначені для кінцевого використання у військових цілях. 2. Чи належать до складових частин запасні частини, змінні деталі та елементи військової техніки, в тому числі фільтра, ремені, шини, акумулятори, гальмівні колодки і таке інше? Ми знайшли таке тлумачення щодо складових частин. Відповідно до пункту 20 частини 2 Порядку розроблення, освоєння та випуску нових видів продукції оборонного призначення, а також припинення випуску існуючих видів такої продукції, що затверджено постановою КМУ від 03.03.2021 № 234 складова частина озброєння, військової і спеціальної техніки — виріб, призначений для виконання певних технічних функцій складного зразка. Складний зразок – зразок озброєння, військової та спеціальної техніки (система, комплекс, одиниця озброєння, військової та спеціальної техніки), розроблення якого потребує розв’язання складних науково-технічних проблем, залучення значних матеріальних і фінансових ресурсів та який не є складовою частиною та / або комплектувальним виробом загальнотехнічного призначення інших зразків.

Питання щодо істотних умов договору: 1. Чи можна вносити істотні зміни відповідно пункту 19 Особливостей в договір від 26.04.2024 на продукти харчування, який був укладений згідно пункту 11-2 Особливостей за процедурою запит (ціни) пропозицій? Додаткову угоду готувати керуючись також пунктом 19 Особливостей чи тільки Цивільним та Господарським кодексами та пунктами договору (в разі якщо пункт 19 не може застосовуватись до процедури запиту (ціни) пропозицій)? 2. Чи є пункт 11-2 роз’ясненням до пункту 10 Особливостей відповідно до якого можна вносити зміни в укладений договір. 3. Відповідно до підпукту 2 пункту 19 Особливостей: «погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення». Постачальник надає довідку з ТПП з коливанням ціни на ринку 40% від моменту укладання договору до дати видачі довідки. Чи можливо підвищити ціну на товар до 40% чи тільки до 10% відповідно до Закону «Про публічні закупівлі»?

Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.