Відповідно до абзацу першого підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 169 від 28.02.2022 (зі змінами) (далі – Постанова № 169), замовники здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон). Водночас, законодавство не містить визначення, що є порядком проведення спрощених закупівель. Разом з тим, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю — господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі — ЦКУ та ГКУ) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Таким чином, стаття 41 Закону регулює договори про закупівлю, що були укладені за результатами спрощеної закупівлі та процедури закупівлі, які проводились відповідно до вимог Закону. Водночас Постанова № 169, як і Закон, також оперує поняттям «договір про закупівлю». Так, відповідно до абзацу першого підпункту 1-1 пункту 1 Постанови № 169, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому, у цій нормі Постанови № 169 немає посилання на особливості укладення договору, що визначені Законом, як це є в частині 1 статті 41 Закону. З урахуванням викладеного просимо надати роз’яснення: оскільки і Закон, і Постанова № 169 оперують поняттям «договір про закупівлю», чи підпадає «договір про закупівлю», укладений відповідно до норм Постанови № 169 за результатами проведення спрощеної закупівлі, під вимоги статті 41 Закону?

Питання 1: Замовником, який здійснює закупівлі відповідно до закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір на закупівлю шин вартість якого склала 300000 грн. дата укладання договору 27 травня 2022 року. Договір був укладений відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України згідно до постанови №169 та не є публічною закупівлею у розумінні закону. Товар за даним договором був поставлений та сплачений у повному обсязі. У наслідок ворожої агресії 30 червня, виникла термінова необхідність закупівлі нових шин. Чи може замовник збільшити суму та обсяг закупівлі за даним договором? Питання 2: В змінах №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 «замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю, а також всі додатки та зміни до нього після його укладення, але не пізніше ніж через 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.». До внесення змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022 замовник/державний замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, договір про закупівлю та всі додатки до нього не пізніше ніж через 20 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Тому, виникає таке питання скільки днів, з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, має замовник/державний замовник на публікацію договорів, які були укладені до набрання чинності змін №723 від 24.06.2022 до постанови №169 від 28.02.2022? Договір який укладений 21 червня 2022 року замовник/державний замовник повинен опублікувати в системі електронних закупівель протягом 20 чи 70 днів з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях?

Доброго дня. Підприємство з 24.02.2022р. здійснює закупівлі з використанням Постанови 169 (зі змінами). Наразі виникла наступна проблема. УДКСУ м. Нікополь відмовляє у реєстрації договора на запасні частини до ТЗ на суму 3000,00грн. (закупівля проведена шляхом укладання прямого договору по постанові 169) аргументуючи свою відмову там, що загальна сума договорів зареєстрованих під час дії воєнного стану по ДК закупівлі перевищує 50000,00грн.. Чи потрібно Замовнику при закупівлях по Постанові 169 сумувати (додавати) всі закупівлі за одним кодом ДК, чи предмет закупівлі по кожному договору, укладеному навіть під час війни, можна вважати новим предметом договору і новим предметом закупівлі?

Чому постачальник зобов'язаний сплачувати комісії тендерному майданчику за замовлення замовником товару через Е-Каталог "ПРОЗОРРО МАРКЕТ", якщо останній скасував договір після оприлюднення його в системі? Товар фактично не постачався, прибуток не отримувався. =================================== Приклади таких закупівель: ✨UA-2022-02-22-000366-c замовлення було зроблено напередодні вторгнення окупантів на територію України, тому фактично не встигли. ✨UA-2022-02-22-001865-c - так само. ✨UA-2022-02-09-002713-c - замовник скасував договір через відсутність коштів, чим заподіяв матеріальну шкоду постачальнику, крім цього ще й стягується комісія 450грн ✨ І це маленька частина тих закупівель, що не відбувались, але за які потрібно сплачувати постачальнику комісію ніби він з цього отримав прибуток. Такий порядок унеможливлює подальшу роботу у каталозі та "Запит цінових пропозицій". Наразі заборгованість по таким закупівлям близько 10 000грн і вони зустрічаються все частіше. Прошу розглянути та внести відповідні зміни до Постанови. ===========================================================================

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.