|
|
18.10.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне виробниче підприємство «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради має власний Статут та власний бюджет та відноситься до суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених Ст.2 п.1 п.п.4 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» № 922- VIII від 25.12.2015р. та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» № 114-IX від 19.09.2019 р. та Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель» від 03.06.2021 № 1530-IX (далі - Закон) таких як забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам.
Згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону України - цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі: паливно-енергетичні ресурси для виробництва теплової енергії.
КВП «Краматорська тепломережа» Краматорської міської ради закуповує електричну енергію для забезпечення виробництва, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, а також для освітлення виробничих приміщень.
Просимо надати роз’яснення щодо закупівлі електричної енергії для нашого підприємства без застосування Закону України «Про публічні закупівлі» за прямими договорами, згідно Ст.3 п.6 п.п.3 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0
Своєю чергою, дія Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин.
Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом.
Водночас ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить питання віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів. Поряд з цим відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, яка відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках.
При цьому відповідно до Положення Міністерства енергетики України (далі − Міненерго), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Міненерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує: формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексі (далі - паливно-енергетичний комплекс), а також формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.
Тому з питань віднесення електроенергії до паливно-енергетичних ресурсів пропонуємо звернутися до зазначених органів.
|
|
|
14.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником вимагалось надати в тенедрній пропозиції висновок СЕС на готовий виріб. Учасником наданий висновок, в якому об`єктом експертизи є предмет закупівлі та додатково ще товар через кому. Висновок дійсний на термін дії двох ГОСТів. Один ГОСТ дійсний на момент подачі пропозиції, а другий ГОСТ втратив чинність з 01.01.2019 року. Замовник відхиляє пропозицію, спираючись на те, що один з ГОСТів втратив чинність, то і висновок СЕС - є не дійсним. Чи правомірне це рішення ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з вимог пункту 31 частини першої статті 1 та статті 22 Закону, тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Поряд з цим розгляд тендерних пропозицій на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону. Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання, що стосується стандартів та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах № 812/2020 і 1552/2020 за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів у конкретних випадках.
|
|
|
24.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи підлягають розгляду тендерні пропозиції учасника, завантажені після проведення аукціону? Чи можеа вважати ці тендерні пропозиції такими, що не відповідають умовам тендерної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1027/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ed490c9c-c48f-47dc-b34c-b689ee2be488&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
22.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В одній із закупівель Поточного ремонту Будинку на території із терасами нами було вказано про наявність досвіду такого виду робіт відповідно до проектно коштористної документації в кількості 2 аналоічні договори . Особливість наших робіт полягає в Поточному ремонті Терас 1 та 2 поверхів. При чому учасник для відтвердження досвіду виконання надав 2 Договори а саме Капітальний ремонт нежитлового приміщення та капітальний ремонт даху та фасаду. Чи можна вважати дані види робіт підтвердженням досвіду якщо немає саме наявності робіт з Терасами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Частиною другою статті 16 Закону передбачено, що замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв, зокрема наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
Перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному кваліфікаційному критерію, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Своєю чергою, будь-які рішення, у тому числі щодо розгляду тендерних пропозицій на відповідність умовам тендерної документації, приймаються замовником самостійно.
Крім цього, питання щодо аналогічних договорів розкрито в запиті № 1126/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
|
|
|
21.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь- Замовником була оголошена процедура Відкриті торги на виконання робіт з Капітального ремонту на суму 3 000 000,00 з урахуванням ПДВ. Учасник-переможець процедури не є платником ПДВ. Пропозиція за результатами аукціону склала 2 950 000,00 грн. Договір наразі підписаний та оприлюднений. Зараз робітники казначейства відмовляють Замовникові у реєстрації договору на підставі того, що звіряють суму у Договірній ціні (без пдв) та у Зведеному кошторисному розрахунку, який зроблений за результатами Експертизи. Чи правомірні дії робітників казначейства, ажде Підрядник уявлення не має, що взагалі за цифри у Замовника у Зведеному кошторисному розрахунку, і надав свою пропозицію в межах очікуваної вартості
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 441/2021 та №810/2021 за посиланнями: https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=372c4280-78bc-44ab-a9dc-85ac40b26ddb
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA
Своєю чергою, згідно з пунктом 1 частини другої статті 7 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення закупівлі з використанням електронної системи закупівель, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю.
При цьому центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає заходів з недопущення здійснення зобов’язанням за договором про закупівлю у разі відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 частини другої статті 7 Закону.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій субєктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|