• Перейти до основного вмісту

Міністерство економіки,
довкілля та сільського господарства України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
29.06.2026
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Щодо надання роз'яснення з питань застосування Закону України «Про публічні закупівлі» Концерн «Військторгсервіс», який є державним господарським об'єднанням та належить до сфери управління Міністерства оборони України, відповідно до Статуту здійснює господарську діяльність, зокрема організацію торговельного обслуговування військовослужбовців, закупівлю товарів та їх подальшу реалізацію через магазини, буфети, кіоски та інші об'єкти торгівлі. Закупівля таких товарів здійснюється виключно за рахунок власних коштів Концерну, отриманих від провадження господарської діяльності, без використання коштів державного або місцевих бюджетів. Придбані товари призначені виключно для їх подальшого перепродажу третім особам. З метою правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі» на закупівлю товарів, що здійснюється Концерном «Військторгсервіс» за рахунок власних коштів виключно з метою їх подальшого перепродажу третім особам? 2. Чи підпадають зазначені закупівлі під виняток, передбачений частиною шостою статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі», за умови, що Концерн «Військторгсервіс» не займає монопольного (домінуючого) становища на відповідному товарному ринку, а інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати продаж аналогічних товарів? 3. У разі якщо дія Закону України «Про публічні закупівлі» не поширюється на зазначені закупівлі, чи має право Концерн «Військторгсервіс» самостійно визначити внутрішній порядок здійснення таких закупівель без застосування процедур закупівель, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі»? Отримане роз'яснення необхідне для належного врегулювання внутрішнього порядку здійснення закупівель товарів для їх подальшого перепродажу третім особам та забезпечення однакового застосування вимог законодавства у діяльності Концерну «Військторгсервіс». Просимо надати відповідь у межах компетенції.
Відповідь
25.06.2026
Запитання      Тема: Інше
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі – Товариство) відповідно до положень пункту 13-4 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» має тимчасове право здійснення діяльності з виробництва електричної енергії до 01 січня 2027 року. Відокремлення господарської діяльності з виробництва електричної енергії відбуватиметься шляхом виділу та передачі відповідних прав та обов’язків новій юридичній особі за розподільчим балансом, в тому числі за договорами, які укладені відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та в яких Товариство є Замовником в розумінні цього Закону. Відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Відповідно до статті 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з частиною першою статті 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частина перша статті 631 ЦК зазначає, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Пунктом 2 частини першої статті 512 ЦК передбачено, що кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. Відповідно до пункту 1 статті 7 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки) є уповноваженим органом, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень. Відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903, Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань забезпечує інформування громадськості про формування та реалізацію державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки, надає роз’яснення щодо реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки. У листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 березня 2018 року № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб» зазначено, що правонаступник замовника може вчиняти дії щодо завершення процедур закупівель, розпочатих юридичною особою, яка припиняється в результаті реорганізації, а також виконувати укладений такою юридичною особою договір про закупівлю за умови, що правонаступництво щодо передачі прав та обов’язків оформлено в установленому законодавством порядку. З огляду на викладене, Товариство звертається з проханням надати роз’яснення, чи може в чинному договорі, укладеному відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», здійснюватися заміна сторони Замовника та вчинятися дії з подальшого його виконання такою стороною у разі, якщо до неї в результаті здійснення виділу юридичної особи (як до правонаступника) перейшли права та обов’язки згідно з розподільчим балансом.
Відповідь
10.06.2026
Запитання      Тема: Інше
Якщо організація є замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та одночасно бере участь у процедурах закупівель як учасник. У зв’язку зі змінами, внесеними до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 «Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», при поданні тендерних пропозицій через авторизовані електронні майданчики така організація сплачує встановлену плату. Орієнтовна річна потреба у здійсненні таких платежів становить близько 500 тис. грн. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи є плата за подання тендерної пропозиції через авторизований електронний майданчик предметом закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи необхідно замовнику визначати очікувану річну вартість таких послуг, включати їх до річного плану закупівель та здійснювати закупівлю з урахуванням вимог Закону та Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178? 3. У разі якщо оплата плати за подання тендерної пропозиції є закупівлею послуг, чи може замовник здійснювати таку закупівлю шляхом укладення прямого договору відповідно до підпункту 5 пункту 13 Особливостей № 1178 у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин? 4. Які документи можуть вважатися належним підтвердженням відсутності конкуренції з технічних причин у випадку здійснення оплати послуг авторизованого електронного майданчика?
Відповідь
01.04.2026
Запитання      Тема: Інше
Методика 1075 зобов’язує надавати платні послуги бюджетній установі, що фінансується з державного бюджету, враховуючи лиш прямі витрати? Без адміністративних, загальновиробничих й собівартості?
Відповідь
01.04.2026
Запитання      Тема: Інше
При наданні послуг комунальним підприємством бюджетній установі, що фінансується з державного бюджету чи маємо керуватися методикою 1075? Чи вона лиш уточнює використання даних обліку та аналізу витрат для встановлення єдиних тарифів на медичні послуги, що надаються у межах програми медичних гарантій?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json