Тема Запит щодо тлумачення термінів «матеріали» та «матеріальні ресурси» при застосуванні постанови КМУ №1512 у публічних закупівлях Міністерство економіки України Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення з питань застосування законодавства у сфері публічних закупівель у частині використання постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану». Під час формування тендерної документації та аналізу договірної ціни у закупівлях робіт виникає необхідність однозначного тлумачення положень пункту 1 підпункту 1 постанови КМУ №1512, зокрема фрази: «на матеріали, сумарна вартість яких становить 60 відсотків загальної вартості всіх матеріальних ресурсів». У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення з такого питання. Чи правильно в межах застосування законодавства про публічні закупівлі вважати, що терміни «матеріали» та «матеріальні ресурси», використані у постанові КМУ №1512, охоплюють не лише будівельні матеріали у вузькому розумінні, а й обладнання (устаткування), вироби та інші матеріальні ресурси, вартість яких включається до договірної ціни робіт відповідно до кошторисної документації. Просимо надати роз’яснення з урахуванням повноважень Міністерства економіки України як уповноваженого органу у сфері публічних закупівель та з метою забезпечення єдиного підходу замовників під час формування тендерної документації і розгляду тендерних пропозицій.

Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам.

Відділ освіти Врадіївської селищної ради (далі – Замовник) звертається з проханням щодо надання роз’яснень до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (далі – Мінекономіки), як до визначеного Законом України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) Уповноваженого органу, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель в Україні. Так, Мінекономіки на інший запит № 839/2023 щодо можливості при проведенні запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії повідомило, що «замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії» (далі – Роз’яснення). Також, безпосередньо електронний каталог передбачає технічну можливість установлення замовником вимог до постачальників щодо надання ними забезпечення виконання зобов’язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії. З огляду на викладене вище, відповідно до вимог Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі – Порядок) та враховуючи Роз’яснення Мінекономіки, нами, як Замовником, було оголошено запит пропозицій постачальників в електронному каталозі через електронну систему закупівель щодо закупівлі товару (далі – Запит), в якому містилася вимога до потенційних постачальників щодо здійснення забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка повинна була відповідати низці вимог, зокрема, але не виключно, повинна відповідати вимогам пункту 27 Положення про порядок здійснення банками та фінансовими компаніями операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі – Положення) тощо. Надалі, після оцінки пропозицій постачальників, яка була автоматично проведена електронною системою закупівель, одного із потенційних постачальників (далі – Постачальник), пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, було визначено переможцем відбору. Однак, означений Постачальник завантажив в електронну систему закупівель здійснення забезпечення виконання нашого відповідного договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо. До того ж, цей Постачальник не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. На підставі означеного, при намаганні неухильного дотримання принципів здійснення публічних закупівель та недискримінації учасників, оголошених статтею 5 Закону, нами було відхилено пропозицію переможця відбору – Постачальника на підставі підпункту 1 пункту 64 Порядку, оскільки він не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. Дане рішення нами, як Замовником, було прийняте на підставі того, що Постачальник: - надав забезпечення виконання нашого договору у вигляді банківської гарантії, яка не відповідала нашим вимогам, зокрема, але не виключно, не відповідала вимогам Положення тощо; - не підписав договір у строк, визначений абзацом першим пункту 66 Порядку. З огляду на все викладене вище, просимо роз’яснити, чи правильно ми вчинили відхилення економічно вигідної пропозиції Постачальника, оскільки під час проведення Запиту нам не вдалося дотриматися максимальної економії, як того вимагає Закон?

Прошу надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Ситуація полягає в наступному. Замовником за результатами проведення відкритих торгів укладено договір про закупівлю послуг з прибирання снігу. Станом на поточну дату обсяги послуг, передбачені зазначеним договором, майже вичерпані. Водночас у процесі виконання договору виникла додаткова потреба у послугах з прибирання снігу, обумовлена погіршенням погодних умов, інтенсивність та тривалість яких об’єктивно не могли бути достовірно передбачені на етапі планування та проведення процедури закупівлі. З огляду на сезонний характер зазначених послуг, існує ризик, що у разі ініціювання та проведення повторної процедури відкритих торгів потреба у таких послугах може втратити актуальність до моменту укладення нового договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування підпункту 8 пункту 13 постанови КМУ № 1178 у випадку виникнення додаткової потреби в аналогічних послугах у того самого надавача послуг, з яким укладено основний договір за результатами відкритих торгів, за умови дотримання вимог щодо граничного розміру вартості таких додаткових послуг. На різноманітних інформаційних ресурсах висвітлена різна інформація щодо даного питання але нажаль жодної вичерпної інформації з подібних питань від Уповноваженого органу не має. Тому прошу надати вичерпну інформацію щодо порушеного питанні. Багато замовників і учасників закупівель Вам будуть вдячні. Бо складається враження що у нас не Уповновадений орган надає розяснення, а Радник у сфері публічних закупівель. Роз’яснення необхідне для правильного застосування норм законодавства у сфері публічних закупівель та прийняття виваженого управлінського рішення. PS: Буду безмежно вдячний за швидку і конкретну відповідь. З повагою

Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі). Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду). У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн? 2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)? 3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року?