Консультації з питань публічних закупівель
Замовник – орган місцевого самоврядування – планує здійснення публічної закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, що фінансується за кошти Європейського Союзу в рамках Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна».
Зазначений проєкт ратифікований Законом України та зареєстрований у встановленому порядку як проєкт (програма) міжнародної технічної допомоги, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги».
Відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, звільняються від оподаткування податком на додану вартість.
У межах реалізації зазначеного вище проєкту Замовником планується проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору підряду з Підрядником на виконання робіт з капітального ремонту.
У зв’язку з цим, з метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, просимо надати роз’яснення з такого питання:
чи підлягає включенню податок на додану вартість до очікуваної вартості предмета закупівлі у разі, якщо закупівля фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги?
Відповідь
Просимо надати роз’яснення щодо необхідності здійснення закупівель Комунальним підприємством «Ізюмський центральний ринок» з урахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами).
Про КП «Ізюмський центральний ринок»:
Засновником підприємства є Ізюмська міська рада. Організаційно-правова форма господарювання – комунальне підприємство. Основним видом діяльності підприємства є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що включає в себе діяльність ринків. Фінансування та дотацій з бюджетів усіх рівнів не отримує та існує повністю за рахунок своїх коштів, отриманих в процесі господарської діяльності.
Питання:
1. Чи підпадає підприємство під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). ?
2. Чи зобов’язане підприємство при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для господарської діяльності дотримуватися положень цього Закону?
3. Чи може здійснювати закупівлі товарів, робіт, послуг для господарської діяльності як звичайне підприємство, яке веде фінансово-господарську діяльність?
Відповідь
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
Відповідь
Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації.
З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі).
Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду).
У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання:
1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн?
2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)?
3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року?
Відповідь
Серед документів на підтвердження локалізації , яку нам необхідно зробити до 12.01.2026 року для можливості участі у тендерній закупівлі, є декілька форм звітності за попередній рік. Зокрема:
- заповнена форма державного статистичного спостереження No 1П-НПП (річна) «Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції», визначеної Держстатом, з інформацією за попередній звітний рік. Форма за 2025 рік подається по строку до 28 лютого. Чи можливо подання форми за 2024 рік?
- поданий до контролюючого органу додаток 4ДФ “Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору” до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску з інформацією за попередній річний звітний період. З 2025 року додаток 4ДФ подається щомісячно. Подавати додаток 4ДФ за 2025 рік? Чи теж за 2024 рік щоб збігалася звітність по нашому підприємству?
- розрахунок питомої ваги витрат на оплату праці (з відрахуванням на єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у складі собівартості виробленої (реалізованої – для суб’єктів господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності) продукції на рік разом з копіями документів, що підтверджують розрахунок (у тому числі фінансової звітності відповідно до вимог Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Вказана звітність теж подається до 28 лютого. Тоді розрахунок питомої ваги на оплату праці робити повністю за данними 2024 року?
Відповідь