Статтею 7 Рамкової угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ( далі Рамкова угода) зокрема передбачено що у рамках цього зобов’язання Україна повинна в тому числі повинна : … b. досягти рішучого прогресу в напрямку створення надійної рамкової основи для боротьби із шахрайством; .. d. створити належні механізми та вжити заходів для ефективного запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції та іншу незаконну діяльність, що впливає на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів, а також для посилення боротьби проти відмивання грошей, організованої злочинності, неналежного використання державних коштів, фінансування тероризму, уникнення від сплати податків, податкового шахрайства та ухилення від сплати податків, іншої незаконної діяльності, що впливає на кошти, які надаються в рамках Ukraine Facility, одночасно створюючи механізми та вживаючи заходів для підтримки зусиль з деолігархізанії; e. вживати належних заходів для розслідування та притягнення до відповідальності за кримінальні правопорушення, що впливають на фінансові інтереси Союзу; g. регулярно перевіряти належне використання наданого фінансування згідно з усіма відповідними правилами, зокрема, щодо запобігання, виявлення та усунення незаконних дій, шахрайства, корупції або будь-якої іншої незаконної діяльності, що впливають на фінансові інтереси Союзу, включаючи конфлікти інтересів. У зв’язку з цим виникає питання: чи передбачає стаття 7 Рамкової угоди обов’язок замовників під час проведення закупівель зазначати у тендерній документації, проєктах договорів або інших документах конкретні механізми та заходи, спрямовані на запобігання і виявлення шахрайства, корупції та інших порушень, що можуть впливати на фінансові інтереси Європейського Союзу? Іншими словами, яким саме чином замовники повинні забезпечувати виконання положень статті 7 Рамкової угоди на практиці? Чи йдеться у цьому випадку про загальні системні вимоги до реалізації Плану України в межах інструменту Ukraine Facility, а не про прямий обов’язок відображати такі механізми безпосередньо в документах конкретної процедури закупівлі?

Замовником проведено процедуру відкритих торгів з особливостями щодо закупівлі послуг з ремонту транспортних засобів. У тендерній документації та договорі про закупівлю визначено перелік послуг по кожному транспортному засобу відповідно до технічної специфікації. Під час фактичного виконання договору в процесі технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів виникла потреба у додаткових послугах з ремонту, які не були передбачені технічною специфікацією та, відповідно, не включені до договору про закупівлю. Такі послуги є технологічно пов’язаними з основним ремонтом та необхідними для належного завершення виконання договору. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи має право замовник у разі виникнення додаткових аналогічних послуг, що технічно пов’язані з предметом основного договору, укласти окремий прямий договір з тим самим виконавцем на підставі підпункту 8 пункту 13 Постанови №1178? Чи допускається у такому випадку внесення змін до чинного договору шляхом укладення додаткової угоди для включення нових послуг, не передбачених первинною специфікацією? Чи може замовник спочатку здійснити перерозподіл коштів у межах наявної специфікації в межах суми договору, а після вичерпання коштів укласти окремий договір на додаткові послуги? Просимо надати офіційну позицію щодо правомірного механізму дій замовника у зазначеній ситуації.

Установа має приєднану потужність до 50 кВт, а саме 16 кВт, тобто є малим непобутовим споживачем. Директор не став підписувати прямий договір на підставі пп5 п 13 Особливостей. Нами були оголошені торги, але вони не відбулись через відсутність жодного Учасника. Ідентифікатор закупівлі: UA-2026-01-13-002523-a. Чи є обов'язковою процедура відкритих торгів з особливостями в нашому випадку? Зараз ми маємо дві підстави для укладання прямого договору?

Комунальне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №2 ПМР» (далі — Замовник) просить надати роз’яснення щодо наступної ситуації. З 01.01.2026 р. у межах реалізації національної програми скринінгу для населення віком 40+ Замовник планує надавати медичні послуги, що включають лабораторні дослідження. Зазначені послуги надаються як платні медичні послуги, оплата за які здійснюється безпосередньо пацієнтами на розрахунковий рахунок КНП (цифрові платежі). Для виконання лабораторної частини досліджень Замовник планує залучати сторонню сертифіковану лабораторію. Орієнтовна сума витрат на оплату послуг такої лабораторії протягом 2026 року складатиме 800 000,00 грн. Оплата послуг лабораторії здійснюватиметься виключно за рахунок коштів, отриманих від пацієнтів як плата за ці конкретні послуги (фактично — транзитні кошти за договором субпідряду). У зв’язку з вищевикладеним, просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи вважаються кошти, отримані КП від фізичних осіб за платні послуги, «власними коштами замовника» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та чи зобов’язують вони Замовника проводити процедуру Відкритих торгів, якщо сума перевищує 100 тис. грн? 2.Чи має право Замовник укласти прямий договір субпідряду з лабораторією як виконавець платної послуги, керуючись нормами Цивільного кодексу України, без застосування процедур, визначених Постановою КМУ №1178 (Особливості)? 3. Який порядок дій буде правомірним у разі, якщо надходження коштів від пацієнтів є непередбачуваним і накопичується поступово, що ускладнює визначення точного обсягу закупівлі на початку року?

Доброго дня! Просимо надати роз'яснення: В кінці 2025 року нами проведено відкриті торги на наступний рік на очікувану вартість, які не відбулись, за результатом - нами було заключено прямий договір на 2026 рік. З урахуванням ст. 48 Бюджетного кодексу України зобов’язання за цим договором в частині оплати виникають у 2026 році, та в межах асигнувань, встановлених кошторисом. Реєстрація бюджетного зобов’язання здійснюється з урахуванням абз. 2 ч. 2.2. наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України». Отже реєстрація договору відбувається протягом 7 робочих днів з моменту взяття на облік органами Казначейства кошторису. Кошторисом на 2026 рік виділено 1/4 суми укладеного договору. Отже сума договору коригується додатковою угодою під виділені бюджетні асигнування. Питання : у разі додатково виділених коштів чи можна внести додаткові кошти в укладений договір в межах суми на яку було проведено закупівлю? Адже закупівля здійснювалась на потребу 2026 року. Чи кожного разу при виділенні асигнувань знову проводити відкриті торги які не відбудуться та укладати прямий договір. Адже нам будуть кожні два місяці надходити кошти.