• Перейти до основного вмісту

Міністерство економіки,
довкілля та сільського господарства України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
18.12.2025
Запитання      Тема: Інше
Департамент міської інфраструктури Ужгородської міської ради (далі- Департамент) здійснює реалізацію проекту № HUSKROUA/23/L/1.1/003 «Ми збираємо та зберігаємо: збір дощової води, протипаводкові заходи та заходи з озеленення в прикордонних громадах регіону Угорщина-Словаччина-Україна» (We Catch and Retain: rainwater collection, anti-flood and greening measures in border municipalities of HU-SK-UA region), Програми INTERREG VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2021-2027», який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угода про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина - Словаччина - Румунія – Україна, ратифікованою Законом України № 3717- IХ від 09.05.2024р. У межах проєкту передбачено реалізацію інфраструктурних заходів у трьох освітніх закладах міста Ужгорода, а саме: початковій школі «Ялинка» (вул. Нахімова, 3), початковій школі «Веселка» (вул. Володимирська, 38) та закладі дошкільної освіти №42 «Джерельце» (вул. Легоцького, 19-А). Пунктом 4 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 (Далі – Порядок) встановлено, зокрема, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281. Разом з тим, Пунктом 5 розділу І Зазначеного вище Порядку, визначено, що Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Тобто, згідно зазначеної норми є можливість поділу на лоти предмету закупівлі, яким у нашому випадку є кожен об’єкт капітального ремонту окремо. Об’єднання ж у один предмет закупівлі декількох предметів закупівлі як окремих лотів не передбачено. Вимогами підпункту 1 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ про Публічні закупівлі Угоди про фінансування програми (Interreg VI-A) NEXT Угорщина -Словаччина-Румунія-Україна, визначено (далі-Угода про фінансування програми), що усі договори, що фінансуються на підставі грантового контракту, повинні бути укладені з дотриманням принципів прозорості, пропорційності, рівного ставлення та недискримінації. Разом з тим, підпунктом 2 пункту 1 Розділу А. «Загальні положення» Додатку ІІ визначено, що усі договори повинні виставлятись на конкурс на найширшій основі, крім випадків застосування переговорної процедури. Оціночна вартість договору не має визначатися з метою обходу застосованих правил, а також договір не може бути розділений з цією метою. Одержувач гранту, який діє як замовник повинен ділити договір на лоти, якщо доцільно, з належним урахуванням широкої конкуренції. У зв’язку з викладеним просимо надати роз'яснення з таких питань: 1. Чи зобов’язує Додаток ІІ «Публічні закупівлі» Угоди про фінансування програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна, за наявності одного грантового проєкту з реалізацією інфраструктурних заходів на трьох різних об’єктах, здійснювати єдину процедуру закупівлі робіт з поділом на окремі лоти за кожним об’єктом? 2. Чи допускається в такому випадку проведення окремих процедур закупівель по кожному з об’єктів без порушення умов Угоди про фінансування Програми?
Відповідь
12.11.2025
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Відповідно до постанови абзацу 5-го пункту 2 постанови КМУ №363 "обласні, Київську міську державні (військові) адміністрації або уповноважені ними структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права державними замовниками у сфері оборони щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного використання) для потреб Збройних Сил, інших військових формувань на запит військових частин Збройних Сил, інших військових формувань з подальшою передачею закуплених товарів, робіт та послуг запитувачу за рахунок коштів із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил для потреб Збройних Сил, інших військових формувань відповідно до Порядку використання рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України “UNITED24”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 35, ст. 1915; 2023 р., № 78, ст. 4422), - на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях." Здійснюючи закупівлю відповідно до Постанови 1275, п 10 визначено, що 10. закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель. На вимогу пункту 4-1 постанови КМУ №710 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Звертаюся з проханням надати розяснення чи має державний замовник у сфері оборони, який є розпорядником коштів нижчого рівня розміщувати обгрунтування на вимогу постанови №710, якщо конкурентна процедура закупівлі відбувалась відповідно до вимог пп.3 п.8 Особливостей за Постановою 1275.
Відповідь
08.10.2025
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
Звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо коректності використання терміна «договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель», який вжито у пункті 80 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю визначається як господарський договір, укладений між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі. Стаття 13 Закону встановлює перелік процедур закупівель, до яких належать відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та переговорна процедура. Таким чином, у розумінні Закону, договір про закупівлю є результатом застосування однієї з визначених процедур. Водночас, пункт 17 Особливостей розширює це поняття, визначаючи, що договором про закупівлю також вважається договір, укладений за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей. У зв’язку з цим виникає питання: Чи є коректним вживання терміна «договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель» у пункті 80 Особливостей, з огляду на визначення цього терміна у Законі? Чи не суперечить це формулювання базовому визначенню договору про закупівлю, наведеному у Законі? Просимо надати офіційне роз’яснення щодо допустимості та правомірності такого формулювання, а також уточнити, чи слід вважати договори з використанням інструменту Ukraine Facility, укладені без використання електронної системи закупівель за п.11 Особливостей, договорами про закупівлю. Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь
01.10.2025
Запитання      Тема: Інше
Згідно з вимогами пункту 14 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082 (далі — Порядок № 1082), враховуючи лист Мінекономіки від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель, під час унесення інформації щодо предмета закупівлі в окремих електронних полях має міститися інформація щодо назви товару чи послуги кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі; коду товару чи послуги, визначеного згідно з Єдиним закупівельним словником, що найбільше відповідає назві номенклатурної позиції предмета закупівлі, зокрема, в: • оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; • оголошенні про проведення закупівлі для укладення рамкової угоди; • оголошенні про проведення відкритих торгів; • оголошенні про проведення конкурентного діалогу; • оголошенні про проведення торгів з обмеженою участю; • повідомленні про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Тобто Порядок № 1082 не вимагає від замовника зазначати номенклатурні позиції в разі запиту пропозицій постачальників? Чи можливо під час проведення запиту пропозицій постачальників в окремих полях вибрати номенклатурну позицію та код НК 031:2024 «Національна номенклатура медичних виробів»? Чи планується така технічна реалізація?
Відповідь
03.09.2025
Запитання      Тема: Інше
АТ «Укрнафта» висловлює свою повагу та просить надати роз’яснення щодо наступного. Відповідно до п.20 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі»: «Пов’язана особа – особа, яка для цілей цього Закону відповідає будь-якій з таких ознак: - юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; - фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; - службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільно-правових відносин, а також члени сім’ї такої службової (посадової) особи; - фізичні особи – уповноважена особа замовника, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.». Відповідно до п.7 ч.1 ст.17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника». Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо: … наявні підстави, зазначені у ст.17 і ч.15 ст.29 цього Закону». Як слідує із зазначених вище норм, замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника за наявності таких умов: учасник процедури закупівлі є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника. При цьому, як підстава для відхилення пропозиції учасника Законом не визначена пов’язаність останнього із замовником (як юридичною особою), за умови відсутності факту пов’язаності учасника з уповноваженою особою (особами) замовника та/або з керівником замовника. Як слідує із зазначеного вище, пов’язаність встановлюється на підставі прямих та опосередкованих відносин контролю з можливістю здійснення вирішального впливу, родинних зв’язків, наявності повноважень здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин та збереження статусу уповноваженої особи замовника. АТ «Укрнафта» є одноосібним Учасником ТОВ «Укрнафта-Постач». Водночас, відповідно до Статуту АТ «Укрнафта» вищим його органом є Загальні збори, а управління його поточною діяльністю одноосібно здійснює колегіальний виконавчий орган АТ «Укрнафта» – Правління. Разом з тим, Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав всіх акціонерів АТ «Укрнафта» і в межах компетенції, визначеної Статутом, здійснює управління АТ «Укрнафта», а також контролює та регулює діяльність Правління. Управління ТОВ «Укрнафта-Постач» здійснюють його органи управління, серед яких: загальні збори учасників ТОВ «Укрнафта-Постач» та Генеральний директор, який обирається (призначається), контролюється, відкликається (звільняється) Загальними зборами учасників ТОВ «Укрнафта-Постач». З урахуванням вищенаведеного, просимо надати роз’яснення, чи вважається ТОВ «Укрнафта-Постач» пов’язаною особою в розумінні Закону з керівником АТ «Укрнафта», яке є його учасником; чи може ТОВ «Укрнафта-Постач» на загальних умовах з іншими суб’єктами господарювання брати участь у конкурентних закупівлях АТ «Укрнафта», як учасник, який за умови визначення його переможцем процедури закупівлі, буде постачати товари/надавати послуги/виконувати роботи.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json