Консультації з питань публічних закупівель
В березні 2026 року пункт 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року доповнений абзацом який передбачає, що у разі виникнення у державного замовника потреби у закупівлі тотожного предмета закупівлі, яку він не міг передбачити на момент здійснення закупівлі у поточному році, під час визначення вартісних меж для вибору способу здійснення такої закупівлі не враховується очікувана вартість раніше здійснених закупівель за таким предметом закупівлі. Одночасно п. 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» заборонено ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону. Аналогічна норма передбачена ст. 2 Закону України «Про оборонні закупівлі».
Крім того, Мінекономіки, в листі № 3304-04/54160-06 від 03.09. 2020 року зазначає, що планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі, очікувана вартість такого предмета закупівлі зазначається замовником саме на момент внесення змін до річного плану, без урахування обсягів закупівель за аналогічним предметом закупівлі, які вже були здійснені у поточному році чи проводяться під час внесення змін в річний план, та з дотриманням положень частини десятої статті 3 Закону, які забороняють замовнику ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів / спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Таким чином, на дійсний час залишається не визначений механізм застосування зазначених положень в частині документальної фіксації необхідності додаткової закупівлі тотожнього товару, що може призвести до не однакового застосування норм права й, як наслідок, можливих порушень законодавства з боку замовників.
Керуючись вищевикладеним, ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», враховуючи що військова частина Т0320 є замовником у сфері оборонних закупівель, просимо надати роз’яснення чи необхідно формувати документальне підтвердження «непередбачуванності» додаткових тотожних закупівель в поточному році, і якщо потрібно, то чи повинні ці документи бути співставними з документами що підтверджують нагальну потребу.
Відповідь
Доброго дня. Філія "Локомотивна компанія" акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Філія) є підрозділом акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця"). В розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" АТ "Укрзалізниця" є замовником, відповідно пункту 4 частини 1 статті 2 юридичною особою, яка здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання та проводить закупівлі товарів, робіт і послуг (далі - Закупівлі). Відповідно рішення замовника та на підставі абзацу 2 пункту 15 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", зі змінами (далі - Особливості) Філія також проводить самостійні Закупівлі, як підрозділ АТ "Укрзалізниця".
В зв’язку з ракетно-дроновими обстрілами території України, які проводить російська федерація, пошкоджуються різні об’єкти, в тому числі і об’єкти критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти. Для забезпечення захисту об’єктів, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії російської федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу філія проводить закупівлі товарів відповідно підпункту 15 пункту 13 Особливостей.
Відповідно роз’яснення мінекономіки від 19.09.2023 №3323-04/50098-06 та реченню 7 абзацу 47 пункту 13 «У разі укладення договору про закупівлю відповідно до підпунктів 13, 15, 17, 18, 20, 21, 26 цього пункту (крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону) замовник не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору розміщує в електронній системі закупівель договір про закупівлю та додатки до нього».
З огляду на вище викладене прошу надати додаткове роз’яснення щодо проведення закупівлі та оприлюднення інформації про закупівлю, а саме:
1. Чи можливе проведення закупівлі по рахунку.
2. Чи є рахунок найпростішою формою договору. В разі якщо рахунок є найпростішою формою договору, вказати, які саме істотні умови договору він має містити.
3. Чи буде порушенням розміщення в електронній системі закупівель рахунку замість договору про закупівлю та його додатків.
Дякую.
Відповідь
ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки.
Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій.
У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції.
Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку.
Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу.
Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків.
Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель.
Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності:
Примірна методика має рекомендаційний характер;
водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів.
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму?
2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів?
Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього?
Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів.
Відповідь
Замовником укладено Договір на постачання електричної енергії (споживач групи А зі встановленим локальним устаткуванням збору і обробки даних ЛУЗОД) з урахуванням Методичних рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування затверджених наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712.
Договором передбачений механізм зміни фактичної ціни за одиницю товару за пп.7п.19 Особливостей у разі зміни регульованих цін (тарифів) та середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед» за відповідний розрахунковий період на підставі формульного розрахунку з урахуванням погодинної ціни на ринку та погодинного фактичного обсягу споживання.
Враховуючи вищезазначене просимо надати офіційне роз’яснення : чи потребує зміна істотних умов Договору на підставі даного пункту Особливостей щомісячного укладення Додаткових угод, що фіксують ціну за одиницю товару в кожному розрахунковому періоді, або ж достатньо акта, яким передбачено, що він є правочином, спрямованим на розрахунок (зміну) ціни за одиницю Товару за розрахунковий період.
Відповідь
Добрий день! Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» (далі – Підприємство), яке є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), ознайомилось з листом Міністерства економіки України №3323-04/50395-06 від 15.07.2024 року, зокрема щодо наступного:
«..Згідно зі змінами, внесеними постановою № 782, зокрема абзацу третього пункту 3 Особливостей, під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим – шостим «цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, крім підпункту 4 пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, з урахуванням положень, визначених цим абзацом.
У разі здійснення замовником закупівлі робіт чи послуг, якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, вартість якого у складі предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені абзацом першим пункту 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, закупівля таких робіт чи послуг здійснюється з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Отже, вимога про ступінь локалізації застосовується замовником до закупівель товару у складі робіт чи послуг (якщо виконання таких робіт чи надання послуг передбачає набуття замовником у власність товару, визначеного пунктом 6¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону), у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень…»
Так як при виконанні будівельних робіт матеріальні ресурси є матеріалом, виробом і комплектом, які необхідні для виконання будівельних робіт, що використовується та споживається для виконання робіт в процесі їх виконання, то Замовник при прийнятті виконаних робіт за формою КБ-2в «Акт приймання виконаних будівельних робіт» як результат роботи приймає лише виконану роботу, без набуття у власність окремих матеріальних ресурсів.
Натомість при виконанні робіт, що передбачають приймання змонтованого або не змонтованого устаткування, меблів та інвентарю, замовник приймає роботи та устаткування, меблі та інвентар відповідно до Форми КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» як товар, який набувається у власність для подальшого відображення на балансі та можливості експлуатації.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи слід вважати матеріальні ресурси відповідно до переліку, визначеного пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, які використовуються для виконання робіт – товаром, який Замовник набуває у власність при здійсненні закупівлі робіт та повинен застосовувати до кожної позиції такого товару ступінь локалізації, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень?
2. Чи слід вважати, що під час закупівлі робіт лише устаткування, меблі та інвентар, яке приймається окремим актом за формою КБ-3 «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» та ставиться на баланс установи для подальшої експлуатації, є таким товаром, щодо якого застосовується ступінь локалізації, визначений пунктом 6¹ розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, у разі якщо його вартість становить або перевищує 200 тисяч гривень?
Відповідь