Консультації з питань публічних закупівель
Пошук консультацій та відповідей
Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Тема: Інше
Квартирно-експлуатаційна частина (далі – КЕЧ) є установою уповноваженою Міністерством оборони України (далі – МОУ) на здійснення оборонних закупівель. Створена з метою організації і виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, що знаходяться у зоні її відповідальності. На її забезпеченні знаходяться й інші державні установи МОУ (будинок офіцерів, дитячий садочок). Також КЕЧ надає комунальні послуги як військовим частинам, так і платним споживачам (населенню, бюджетним установам громади).
Фактично товари та послуги, що закуповує КЕЧ використовуються для проведення поточного ремонту в адміністративних будівлях і приміщеннях військових частин та забезпечення господарсько-побутових і функціональних потреб будинку офіцерів, дитячого садочка, самої КЕЧ.
Відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі», оборонними вважаються ті, які призначені для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. А гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.
1. Чи може КЕЧ при визначенні вартісних порогів та способів (процедур) закупівель керуватись Постановою КМУ № 1275 від 22.11.2022 як «для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони» при проведені всіх закупівель?
2. Чи повинна КЕЧ розмежовувати проведення закупівель відповідно до призначення предмету закупівлі та функцій кінцевого споживача і керуватись Постановою КМУ № 1178 від 12.10.2022, як «для потреб Збройних Сил, інших військових формувань, правоохоронних органів на їх запит з подальшою передачею таких товарів на облік запитувача»?
Тема: Тендерна документація
Під час забезпечення участі двох компаній нерезидентів у проведенні публічних закупівель з’ясувалось правове неврегулювання наступного питання.
У п.37 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – ЗУ №922-VIII) визначено, що учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належить, зокрема об’єднання юридичних осіб нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
У вказаному контексті варто звернути увагу на наступну законодавчу прогалину.
З однієї сторони, ЗУ №922-VIII та Постанова КМУ № 1178 прямо дозволяють об’єднувати показники тільки за кваліфікаційними критеріями, комплаєнс та ліцензіями. Водночас, у вказаних нормативно-правових актах відсутня пряма вказівка на можливість отримати та надати лише одним із учасників об’єднання забезпечення тендерної пропозиції, зокрема банківську гарантію.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначаються технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, і закон не містить прямого регулювання щодо їх підтвердження лише одним членом об’єднання нерезидентів. У той же час, згідно з ч. 3 ст. 22 ЗУ №922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Можливість участі об’єднання учасників без створення юридичної особи та спосіб забезпечення тендерної пропозиції визначає, зокрема, ТОВ «Оператор ГТС України» в таких закупівлях (та ін.):
- UA-2022-10-06-002764-a;
- UA-2025-06-19-005949-a;
- UA-2023-11-15-010431-a;
- UA-2025-08-13-009838-a.
Відтак, у тендерній документації ТОВ «Оператор ГТС України» у публічній закупівлі UA-2025-06-19-005949-a, у Додатку №2 «Перелік інформації», а саме у п.5 «Документ/-и, що підтверджує/-ють надання учасником забезпечення тендерної пропозиції (у разі якщо таке забезпечення вимагається замовником)», зазначено:
«У випадку якщо участь у закупівлі приймає об’єднання учасників, забезпечення тендерної пропозиції надається таким об’єднанням (у разі створення об’єднання, як юридичної особи). У разі якщо об’єднання утворене учасниками-нерезидентами України без створення юридичної особи забезпечення тендерної пропозиції надається будь-яким членом об’єднання».
Отже, у практиці закупівель замовники допускають надання забезпечення тендерної пропозиції одним із членів об’єднання без створення окремої юридичної особи. Разом з тим положення ЗУ №922-VIII не містять прямого врегулювання зазначеного питання, що створює потенційний ризик неоднакового застосування законодавства замовниками та учасниками процедур публічних закупівель.
Тому виникла потреба у правовому роз’ясненні вказаного запитання.
Керуючись ст.ст. 5,6,12,13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст.ст.5,6 Закону України «Про інформацію»,
ПРОШУ:
1. Роз’яснити, чи може забезпечення тендерної пропозиції бути надане лише одним учасником об’єднання.
2. Роз’яснити, чи є достатнім отримання забезпечення публічної закупівлі лише одним із учасників такого об’єднання.
Тема: Інше
Чи зобов’язаний Замовник(в розумінні закону України Про публічні закупівлі - замовникам належить частка у статутному капіталі юридичної особи в розмірі більше ніж 50 відсотків) застосовувати Постанову КМ України №1512 від 19 листопада 2025 р., у разі закупівлі нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, якщо замовником не здійснюється залучення: бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії:?
Тема: Інше
Чи можна в проекті договору ЗЦП вимагати від Переможця оригінал довідки про походження товару, яким виробник або представник уповноважений виробником (якщо їх відповідні повноваження щодо вчинення правочинів на розповсюдження його продукції поширюються на територію України - надати підтвердження відповідних повноважень та права представництва) гарантує, що товар який постачається не вироблений Російською Федерацію / Республікою Білорусь / Ісламською Республікою Іран?
Тема: Інше
Ми, як державний замовник у розумінні Закону України «Про оборонні закупівлі» та постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 (далі — Постанова № 1275), здійснюємо закупівлі для забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 8 Постанови № 1275, спрощені закупівлі проводяться державним замовником у порядку, визначеному Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон), з урахуванням особливостей, встановлених цією Постановою.
Згідно з частиною 6 статті 14 Закону, замовник може вимагати від учасників надання забезпечення пропозиції (відповідно до ст. 25 Закону) та забезпечення виконання договору про закупівлю (відповідно до ст. 27 Закону).
Статтею 546 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) визначено види забезпечення виконання зобов’язання, як-от: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток, право довірчої власності. Крім того, частина 2 цієї ж статті передбачає, що договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.
На практиці замовники часто встановлюють вимогу щодо надання забезпечення виконання договору у формі внесення грошових коштів (грошової застави) на рахунок замовника.
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи має право замовник (державний замовник), за умови відповідної вимоги в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору у формі перерахунку грошових коштів на рахунок замовника?
2. У разі наявності такого права, до якого саме виду забезпечення виконання зобов’язань, передбачених ЦКУ або Законом, слід відносити такий грошовий переказ (зокрема, чи вважається це заставою грошових коштів у розумінні ст. 572 ЦКУ та ст. 27 Закону)? Також просимо роз’яснити, чи виникає у замовника в такому разі обов’язок щодо укладення окремого письмового правочину (договору застави тощо) з переможцем закупівлі, крім основного договору про закупівлю?
3. Чи не суперечить встановлення вимоги про забезпечення виконання договору виключно у грошовій формі принципам недискримінації учасників?