ТОВ «ВІАКОН УКРАЇНА"» 01.04.2025 визнано переможцем в публічних закупівелях за ідентифікаторами UA-2025-03-11-014312-a, UA-2025-03-17-013811-a, UA-2025-03-17-013842-a. Рішення про визнання нас переможцем 04.04.2025 оскаржено ТОВ "ЮГСТАЛЬ" в Антимонопольному комітеті. За наслідками розгляду скарг рішеннями Антимонопольного комітету №5956-р/пк-пз від 15.04.2025, № 5957-р/пк-пз від 15.04.2025, № 5958-р/пк-пз від 15.04.2025 постановлено відмовити скаржнику у задоволенні його скарг від 04.04.2025. Між замовником військовою частиною А3160 та ТОВ "ВІАКОН УКРАЇНА" 21.04.2025 підписано три договори №32, №33 та №34 про закупівлю товарів . В договорі замовник наполіг зазначити строк виконання договорних зобовязань 31.05.2025, тобто дату, яка зазначалась в умовах проведених тендерів. ПИТАННЯ: чи існують правові підстави та можливості укласти між постачальником ТОВ "ВІАКОН УКРАЇНА" та замовником військовою частиною А3160 додаткові угоди по трох вище зазначених укладених договорах про зміну строків виконання договорів з перенесенням терміну на 15 діб ( цей час було втрачено у звязку з дотриманням строків процедури часу на оскарження рішення замовника по визначенню переможця в тендерах та часу розгляду Антимонопольним комітетом України поданих скарг). Дякую Вам за відповідь.

Доброго дня. Чи має право Замовник за укладеним державним контрактом (договором) після фактичного виконання основного зобов'язання за договором закупівлі (постачання Постачальником товару та оплата Замовником отриманого товару) та публікації звіту про виконання договору, вимагати сплату коштів (повернення коштів) за отриманий товар, посилаючись на зміну ціни (у бік зменшення) що нібито відбулася у зв'язку зі зміною ІСЦ, якщо було не дотримано порядок зміни ціни, а саме не підписані нові розцінені каталоги та додаткова угода про зміну ціни, та такі зміни не були опубліковані Замовником.

Основним видом діяльності ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. є 69.10 Діяльність у сфері права. Таким чином, ФОП ПЕТРОФАНОВА-ІСАЄВА К.Р. за своєю професійною діяльністю надає численні консультації з питань необхідності локалізації товару, яка регулюється ЗУ «Про Публічні закупівлі». У зв’язку з необхідністю надання достовірних консультацій, за якими звертаються суб'єкти господарювання, що приймають участь у процедурах публічних закупівель, предметом яких є поставка автомобілів, просимо надати офіційне роз’яснення щодо можливості незастосування вимоги локалізації, передбаченої пунктом 3¹ розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), до товарів, країною походження яких є Королівство Таїланд. Згідно з зазначеним положенням, вимоги щодо ступеня локалізації виробництва застосовуються до товарів, визначених Кабінетом Міністрів України, за умови, що вони походять з країн, які не є: • членами Світової організації торгівлі (СОТ), або • учасниками міжнародних договорів з Україною, які передбачають принцип недискримінації товарів за ознакою країни походження. З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення, чи: 1. Можуть автомобілі, вироблені у Королівстві Таїланд, бути допущені до участі у процедурах публічних закупівель без застосування до них вимоги щодо локалізації? 2. Чи є сам факт походження товару з Королівства Таїланд достатньою підставою для незастосування вимоги локалізації? 3. Чи є достатнім факт підписання торгівельної угоди між Урядом України та Урядом Королівства Таїланд від 06.09.2018 № 2532-VIII для не застосування локалізації? Заздалегідь вдячні за надану відповідь. З повагою, Петрофанова К.Р.

1. Нерезидент хоче брати участь у публічних закупівлях в Україні, Замовники прописують що тендерна пропозиція має бути підписана КЕП, проте в учасника нерезидента немає КЕП, немає представництва в Україні щоб виготовити КЕП, як правильно нерезидентам обгрунтовувати (готувати відповідний лист) непідписання пропозиції КЕП якщо замовником чітко визначено що пропозиція обовязково має бути підписана КЕП. На яку нормативно-правову базу спиратися при підготовці листа? 2. Нерезидента обрано переможцем процедури закупівлі, як підтвердити переможця якщо у країні-реєстації нерезидента не передбачено отримання якогось документу з переліку які вимагає замовник?

Наша установа здійснила закупівлю м’яса (Філе куряче, охолоджене, ДСТУ 3143, Лопатка свинна без кістки, охолоджена, ДСТУ 4590) за процедурою закупівлі «запит ціни пропозицій», ідентифікатор закупівлі UA-2025-01-21-004767-a, за результатами якої укладено договір № 23 від 27.01.2025 з постачальником ФОП Ремішевським Олександром Олеговичем. Укладеним договором передбачено, що умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі та не повинні змінюватися після підписання Договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами, крім випадків визначених ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 та умовами даного Договору, зокрема: …2) Погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення. Внесення таких змін можливе за наявності пред’явленого учасником обґрунтованого документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, отриманого від уповноваженого органу (довідка з Торгово-промислової палати України чи її територіального відділення, територіальних підрозділів Головного управління статистики або іншого органу, який має на це повноваження. Документ, що надається Постачальником повинен містити інформацію про ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) та ринкову (середньоринкову) ціну на товар станом на момент укладання додаткової угоди. Зміна ціни за одиницю непоставленого товару здійснюється шляхом множення ціни за одиницю товару станом на дату укладання договору (попередньої додаткової угоди) на індекс (коефіцієнт) зростання вартості товару. У разі документально підтвердженого зростання ціни за одиницю товару, одночасно здійснюється зменшення кількості товару. На сьогодні постачальник звернувся з пропозицією підвищити ціну за одиницю товару раніше, ніж через 90 днів після підписання договору. При укладенні договору ми вважали що врахування положень Особливостей не виключить дію положення закону щодо зміни ціни не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору, тому й зазначили першочергово посилання на Закон України «Про публічні закупівлі» але з врахуванням п.19 Особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Окрім того, вимога про дотримання 90-денного терміну прямо не скасована Особливостями. Тому виникає необхідність звернутись до відповідного органу за роз’ясненнями чи можна вважати, що у нашому випадку залишається чинним обмеження щодо зміни ціни за одиницю товару не частіше ніж раз на 90 днів.