Консультації з питань публічних закупівель

Переможець закупівлі протягом 4х днів завантажив в електронну систему документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 п.47 Особливостей, а саме ВИТЯГ з ІАС "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", згідно якого директору переможця закупівлі повідомлено підозру за ст.191 ч.5 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання. Чи є зазначена обставина підставою для відхилення переможця? Дякую

Доброго дня. Медичним закладом була проведена закупівля відкриті торги з урахуванням Особливостей «ДК 021:2015 - 09310000-5 Електрична енергія (Електрична енергія)». Просимо надати роз’яснення щодо правомірності визнання Учасника Переможцем закупівлі в разі якщо він не надав у складі тендерної пропозиції Витяг з реєстру платників ПДВ, якщо на момент подання пропозиції доступ до Державного Реєстру платників ПДВ (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/pdv) не був обмежений, був вільним та Замовник самостійно перевірив реєстрацію Учасника в цьому реєстрі. Надання витягу вимагалося в тендерній документації в разі обмеження доступу до Реєстру платників ПДВ. Сподіваємось на швидку відповідь, в зв’язку з необхідністю укладання договору для забезпечення медичного закладу електричною енергією.

Відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей, замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію, якщо: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (для учасника – резидента). Згідно з пунктом 9 частини другої статті 9 зазначеного Закону, у Єдиному державному реєстрі повинна міститися інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, зокрема: • прізвище, ім’я, по батькові; • дата народження; • країна громадянства; • серія та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство; • місце проживання; • реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); • характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Разом з тим, при перевірці інформації про учасника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб (скріншот додається) встановлено, що у відкритій частині реєстру відображається лише частина зазначених відомостей, а саме: • прізвище, ім’я, по батькові; • громадянство; • місце проживання; • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. При цьому у відкритій частині Єдиного державного реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника, а також інші дані, визначені пунктом 9 частини другої статті 9 Закону. Водночас частиною першою статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» передбачено, що відомості з Єдиного державного реєстру є відкритими та загальнодоступними, крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних. При цьому законодавством не встановлено, що дата народження кінцевого бенефіціарного власника належить до паспортних даних, які не підлягають відображенню у відкритій частині ЄДР. Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України №1178 не передбачено винятку, який дозволяє замовнику не перевіряти інформацію, передбачену пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо така інформація не відображається у відкритій частині Єдиного державного реєстру. Крім того, у Єдиному державному реєстрі замість інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, відображається інша інформація, а саме: • тип бенефіціарного володіння; • відсоток частки статутного капіталу або права голосу. У зв’язку з просимо роз’янень щодо належного виконання замовником вимог підпункту 9 пункту 47 Особливостей: 1. Чи може замовник вважати, що у Єдиному державному реєстрі наявна інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, якщо у відкритій частині реєстру відсутня дата народження кінцевого бенефіціарного власника? 2. Чи належить дата народження фізичної особи до паспортних даних, які відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб…» не підлягають відображенню у відкритій частині Єдиного державного реєстру? 3. Чи може замовник відхилити тендерну пропозицію відповідно до підпункту 9 пункту 47 Особливостей у випадку, коли частина інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, не відображається у відкритій частині ЄДР? 4. Чи може замовник вважати виконаною вимогу щодо наявності інформації про характер та міру бенефіціарного володіння, якщо у Єдиному державному реєстрі відображено тип бенефіціарного володіння та відсоток частки статутного капіталу? 5. Яким чином замовник повинен здійснювати перевірку повноти інформації, передбаченої пунктом 9 частини другої статті 9 Закону, у разі якщо частина таких відомостей не відображається у відкритому доступі Єдиного державного реєстру?

Скажіть: абз.9 п.28 Особливостей: "спосіб підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". Повністю стосується нерезидентів? Чи є його друга частина стосується резидентів, де в засновниках юр.особа?

Дозвольте уточнити питання, яке наразі викликає практичні труднощі. Йдеться про співвідношення пунктів 28 та 47 Особливостей № 1178 у частині інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника-резидента. У листі МЕУ від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 зазначено, що щодо резидента замовник перевіряє інформацію про КБВ відповідно до пункту 47 Особливостей та даних ЄДР, а спосіб підтвердження встановлюється лише для нерезидентів. Водночас пункт 28 Особливостей окремим реченням передбачає, що у тендерній документації зазначається спосіб підтвердження інформації про КБВ, зокрема із зазначенням повного найменування, місцезнаходження та ідентифікаційного коду (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, а також характеру та міри бенефіціарного володіння. З логіки норми випливає, що йдеться про певну іншу інформацію, ніж та, що безпосередньо відображається в ЄДР. Адже якщо інформація повністю міститься в Реєстрі, то відповідно до пункту 47 та статті 22 Закону № 922 замовник не вимагає її документального підтвердження. Більше того, запис у Реєстрі типу «акціонери згідно реєстру» є інформацією, передбаченою (допустимою) пунктом 9 частини другої статті 9 Закону про державну реєстрацію. Учасник декларує в ЕСЗ, що в Реєстрі наявна інформація, передбачена цією нормою. Формально підстава для відмови відсутня. Тоді виникає питання: чи повинен замовник шукати додатково КБВ поза межами того, що відображено в Реєстрі? І якщо так — у який саме спосіб? Додатково прошу розглянути практичний приклад. КОРПОРАЦІЯ «НВО “ТЕХНОЛОГІЇ ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ”», код 44519837: має у засновниках два ТОВ; у графі КБВ зазначені дві фізичні особи – громадяни України з відповідною інформацією. Чи повинен замовник, виконуючи пункт 28: перевіряти КБВ тих двох ТОВ, що є засновниками? чи з’ясовувати, в яких ще юридичних особах фізичні особи – КБВ корпорації – є кінцевими бенефіціарними власниками? Або ж норма пункту 28 має на увазі іншу ситуацію? Адже формулювання пункту 28 фактично вказує, що по резиденту замовник має встановити вимоги саме щодо засновника юридичної особи, в якому така особа є КБВ. Тобто це виглядає як інформація, яку замовник не завжди може однозначно встановити лише з даних ЄДР. Водночас замовник у сфері публічних закупівель не є державним реєстратором і не здійснює контроль повноти розкриття інформації в ЄДР. Тому виникає ризик різного тлумачення під час моніторингу: з одного боку — не можна вимагати документи, якщо інформація є публічною; з іншого — пункт 28 прямо вимагає передбачити спосіб підтвердження. Буду щиро вдячна, якщо Ви окреслите, в яких саме випадках замовник повинен «заглиблюватися» у структуру КБВ резидента на виконання пункту 28, і яку саме інформацію слід передбачати в тендерній документації як спосіб підтвердження. Для нас це важливо з точки зору однакового та правомірного застосування норм і мінімізації ризиків під час моніторингу.