Консультації з питань публічних закупівель
Відповідно до статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є уповноваженим органом у сфері публічних закупівель та надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв'язку із набранням чинності з 01 липня 2026 року змін до законодавства щодо визначення очікуваної вартості закупівель з урахуванням податку на додану вартість виникла практична проблема застосування зазначених норм під час здійснення закупівлі робіт без використання електронної системи закупівель.
У 2025 році замовником було розроблено та затверджено проектно-кошторисну документацію на об'єкт будівництва (капітального ремонту), складену відповідно до Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281. Загальна кошторисна вартість об'єкта визначена із включенням податку на додану вартість.
У 2026 році здійснюється коригування проектно-кошторисної документації у зв'язку з уточненням проектних рішень та кошторисної вартості.
Після завершення коригування замовник планує здійснити закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель (пряму закупівлю), оскільки очікувана вартість робіт не перевищує вартісні межі, встановлені законодавством для проведення відкритих торгів. Очікувана вартість закупівлі визначатиметься відповідно до вимог законодавства, чинного на момент її проведення.
За результатами такої закупівлі планується укладення договору про закупівлю з фізичною особою – підприємцем, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість.
Разом із тим чинне законодавство не містить прямої норми, яка б визначала порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт без використання електронної системи закупівель із підрядником, який не є платником ПДВ, якщо проектно-кошторисна документація розроблена із включенням ПДВ, а закупівля здійснюється після набрання чинності новими правилами визначення очікуваної вартості закупівель.
У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань:
1. Чи поширюються вимоги щодо визначення очікуваної вартості закупівлі з урахуванням ПДВ, що застосовуються з 01 липня 2026 року, на закупівлі робіт, які здійснюються без використання електронної системи закупівель (шляхом укладення прямого договору)?
2. Чи повинен замовник при укладенні договору про закупівлю робіт із підрядником, який не є платником ПДВ, обов'язково зменшувати договірну ціну на суму ПДВ (20 відсотків), якщо проектно-кошторисна документація (з урахуванням її коригування) визначає кошторисну вартість будівництва із включенням ПДВ?
3. Якщо таке зменшення є обов'язковим, прошу зазначити конкретні норми законодавства, які прямо встановлюють такий обов'язок.
4. Якщо чинне законодавство не передбачає механічного зменшення договірної ціни на суму ПДВ, прошу роз'яснити порядок формування договірної ціни у разі укладення договору про закупівлю робіт із підрядником – неплатником ПДВ.
5. Чи повинен замовник у такому випадку вносити зміни до проектно-кошторисної документації або проходити повторну експертизу виключно через те, що виконавець робіт не є платником ПДВ?
Прошу надати відповідь із посиланням на конкретні норми законодавства та нормативно-правові акти.
Відповідь
Наш заклад уклав у листопаді 2025 року договір підряду на капітальний ремонт системи вентиляції за результатами відкритих торгів на суму 12,79 млн грн.
З 01.01.2026 набрала чинності Постанова КМУ № 1512, якою змінено порядок формування кошторисної заробітної плати та врахування цін на матеріальні ресурси. У результаті коригування проектно‑кошторисної документації вартість робіт зросла до 16 млн грн.
Відповідно до пункту Постанови № 1512 від 19 листопада 2025 р («зміни до договорів підряду, укладених до набрання чинності цією постановою, можуть бути внесені у разі прийняття сторонами рішення щодо уточнення умов договору») сторони мають право уточнити умови договору.
Просимо надати роз’яснення:
Чи можемо ми як замовник внести зміни до істотних умов договору (договірної ціни та суми договору) у бік збільшення у зв’язку зі зміною законодавства, якщо договір був укладений за відкритими торгами до набрання чинності Постановою № 1512?
Який алгоритм дій замовника у такій ситуації: чи потрібно укладати додаткову угоду, які документи додавати (оновлений кошторис, експертний висновок, довідки статистики), та як правильно оприлюднити зміни в електронній системі закупівель?
Чи є ризики визнання таких змін порушенням Закону «Про публічні закупівлі» або Особливостей (Постанова КМУ № 1178)?
Відповідь
Замовником у 2024 році за результатами відкритих торгів укладено договір №514 на капітальний ремонт кухні та пральні на суму 30,1 млн грн (ціна тверда). У 2025 році, у зв’язку з необхідністю додаткових робіт, укладено додатковий договір №609 на суму 5 млн грн (пп. 8 п. 13 Особливостей, ціна тверда).
На даний час через суттєве зростання ринкових цін виконання робіт за зафіксованими цінами 2024 року є неможливим для підрядника. Крім того, Замовник прийняв рішення повністю відмовитися від ремонту пральні та завершити лише кухню. Це потребує коригування проєктно-кошторисної документації (вилучення об’єкта «пральня») та актуалізації цін на залишок робіт по кухні.
Просимо надати роз’яснення:
Чи може Замовник, враховуючи пп. 1 п. 19 Особливостей №1178 та умови договорів, спочатку зменшити обсяги закупівлі (виключити пральню), а після цього розірвати договори за згодою сторін у зв’язку з неможливістю виконання робіт підрядником за твердою ціною через зміну проєкту?
Чи буде вважатися закупівля залишку робіт (лише по кухні) за актуальними ринковими цінами новою потребою Замовника (п. 15 Особливостей), якщо вона виникла внаслідок розірвання попередніх договорів та суттєвої зміни проєктних рішень?
Чи дозволяється у такому випадку визначати очікувану вартість нової закупівлі на підставі нового (скоригованого) кошторису, навіть якщо сумарна вартість уже виконаних робіт та нової закупівлі перевищить початковий бюджет об’єкта?
Відповідь
КП «Спецжитлофонд» (надалі - Замовник) визначене підрядною будівельною організацією для виконання робіт на підставі Розпорядження № 903 від 26.07.2017 року «Про будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вулиць Мілютенка та Шолом – Алейхема у Деснянському районі м. Києва виконавчого органу Київської міської ради.
Замовником була проведена закупівля «Виконання будівельних робіт для завершення будівництва по об’єкту: «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема у Деснянському районі м. Києва». (Перша черга будівництва. Перший пусковий комплекс) код ДК 021:2015: 45211000-9 — Будівництво багатоквартирних житлових та індивідуальних будинків».
За результатами закупівлі укладено договір з переможцем закупівлі ТОВ «СМАРТ УНІВЕРСАЛ ГРУП» на суму 71 504 138,63 грн. з ПДВ № 2024-25-Т від 03.07.2024 року.
Станом на 08.06.2026 року та відповідно до положень Постанови «Деякі особливості визначення вартості будівництва, а також поточного середнього ремонту, поточного ремонту та експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування в умовах воєнного стану» від 19.11.2025 № 1512 (далі — Постанова № 1512), заробітна плата виросла у порівнянні із заробітною платою на дату проведення вищевказаної закупівлі та підписання договору.
Відповідно до п. 3.2. розділу III договору договірна ціна цього договору є динамічною та підлягає зміні протягом всього строку виконання робіт.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, просимо роз’яснити:
1. Чи має право Замовник укласти додаткову угоду до договору № 2024-25-Т від 03.07.2024 року у зв’язку із збільшенням заробітної плати та враховуючи положення Постанова № 1512?
Відповідь
У зв’язку з викладеним та з метою належного і однакового застосування положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1275 просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Що саме відповідно до положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1275 повинно вважатися прибутком виконавця державного контракту (договору) при формуванні ціни державного контракту?
2. Які саме складові ціни товару, робіт або послуг повинні враховуватися при визначенні 25-відсоткового обмеження прибутку, встановленого пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №1275?
3. Чи включаються до виробничої собівартості товару витрати на придбання комплектуючих виробів, матеріалів, обладнання та інших складових, що закуповуються виконавцем державного контракту у третіх осіб та використовуються для виготовлення кінцевого виробу?
4. Чи повинен виконавець державного контракту при розрахунку прибутку у межах 25 відсотків враховувати прибуток суб’єкта господарювання, який був залучений як співвиконавець державного контракту?
5. Чи поширюється обмеження прибутку, встановлене пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №1275, також на інших суб’єктів господарювання, які не були визначені як співвиконавці державного контракту, але є постачальниками комплектуючих, матеріалів або інших складових кінцевого виробу?
6. Чи впливає статус суб’єкта господарювання як співвиконавця державного контракту або постачальника комплектуючих на порядок врахування його витрат та прибутку у складі ціни державного контракту (договору)?
7. Чи повинні застосовуватися виконавцем державного контракту певні кількісні або якісні критерії для визначення суб’єктів господарювання як співвиконавців державного контракту з метою формування ціни державного контракту відповідно до положень пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1275?
8. Яким чином повинен здійснюватися розрахунок прибутку у випадку залучення до виконання державного контракту співвиконавців або інших суб’єктів господарювання, які беруть участь у виробництві або постачанні складових кінцевого виробу?
Відповідь