Консультації з питань публічних закупівель
Чи є правомірним участь Консорціуму як об’єднання учасників у процедурах публічних закупівель із поданням у складі тендерної пропозиції копії ліцензії одного з його учасників у порядку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з подальшим укладанням та виконанням договору про закупівлю Консорціумом.
Так як відповідно до пункту 11 частини першої статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» діяльність з виробництва та продажу засобів індивідуального захисту підлягає ліцензуванню.
Згідно з частиною шостою статті 42 Закону України «Про Національну поліцію» та частиною третьою статті 15 Закону України «Про Національну гвардію України» до засобів індивідуального захисту належать, зокрема, шоломи, бронежилети та інше спеціальне екіпірування. Таким чином, діяльність з виробництва та продажу бронежилетів, складовими яких є бронеплити та плитоноски, може здійснюватися виключно за наявності відповідної ліцензії.
Частиною другою статті 13 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» встановлено, що суб’єкт господарювання має право здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії
Разом із тим, пунктом 2 частини другої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що у разі якщо переможцем процедури закупівлі є об’єднання учасників, копія ліцензії або документа дозвільного характеру подається одним з учасників такого об’єднання, за умови якщо вимога про надання такого документа була встановлена замовником.
Таким чином, Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє консорціуму, як об’єднанню юридичних осіб, приймати участь в публічних закупівлях, укладати та виконувати договори, що укладаються за результатами процедур публічних закупівель без отримання окремої ліцензії, за умови наявності ліцензії в учасника консорціуму.
Один з учасників Консорціуму має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту. Усі операції, які за своїм змістом можуть бути віднесені до виробництва засобів індивідуального захисту, включаючи виготовлення бронеелементів, зберігання компонентів, комплектацію готових виробів та їх облік, здійснюються виключно на виробничих і складських потужностях учасника Консорціуму, який є суб’єктом господарювання, що має чинну ліцензію на виробництво та продаж засобів індивідуального захисту, видану на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України № 356 від 30 травня 2024 року.
При цьому Консорціум не створює та не планує створювати власної окремої матеріально-технічної бази, не здійснює самостійних виробничих операцій і не провадить діяльність, яка за своїм змістом підлягає ліцензуванню.
Крім того, створення Консорціумом окремої матеріально-технічної бази для отримання власної ліцензії фактично призвело б до дублювання функцій учасника, який уже має необхідні виробничі потужності, персонал та інфраструктуру, і нівелювало б саму економічну та правову мету створення консорціуму як форми координації спільної діяльності, а не окремого виробничого суб’єкта.
Відповідь
Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити
в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації / оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції. Форма забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції
та Вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції затверджені наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 № 2628 (Форма забезпечення тендерної пропозиції) та розроблені відповідно до абзацу десятого пункту 11 частини першої статті 9 Закону.
Пунктом 3 Форми забезпечення тендерної пропозиції передбачено, що письмова вимога бенефіціара про сплату суми гарантії повинна містити посилання на дату складання / видачі
і номер цієї гарантії, а також посилання на одну з таких умов (підстав), що підтверджують невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією / пропозицією. Одна із таких умов зазначена у Формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції таким чином:
ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів,
що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
Частиною 6 статті 17 Закону встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою
цієї статті.
Наразі публічні закупівлі здійснюються відповідно до Особливостей. Згідно з пунктом третім Особливостей під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей замовники застосовують положення статті 25 Закону з урахуванням положень пункту 47
цих особливостей. Пунктом 47 Особливостей встановлено, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
З огляду на вищевикладене та у зв’язку з тим, що норма частини 6 статті 17 Закону
у період дії Особливостей не діє, просимо надати роз’яснення на такі питання:
чи може замовник при складанні тендерної документації вносити зміни до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення абзацу дев’ятого пункту третього форми у відповідність до чинного законодавства у сфері публічних закупівель;
чи не будуть такі власноручно внесені замовником зміни в затверджену наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
Форму забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції розцінені як порушення.
Також просимо ініціювати внесення змін до затвердженої Форми забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції в частині приведення її у відповідність до чинного законодавства
у сфері публічних закупівель задля усунення вищезазначеної неузгодженості.
Відповідь
Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань:
Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта.
На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації?
Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару?
Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання.
Відповідь
Відповідно до ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про оборонні закупівлі», у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору).
Згідно з абз. 1 п. 49 Постанови КМУ № 363 від 03.03.2021 «Питання оборонних закупівель», прибуток у складі ціни становить 1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання та 30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.
П. п. 1 п. 3 Постанови КМУ № 1275 від 11.11.2022 передбачено, що на період дії правового режиму воєнного стану положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою КМУ від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою КМУ від 3 березня 2021 р. № 363 “Питання оборонних закупівель”, не застосовуються; положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363, не застосовується.
Пунктами 43-49 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ № 1275 від 11.11.2022, закріплено порядок проведення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки.
1. Чи застосовується на даний час до виконавця державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”, обмеження щодо рівня прибутку (граничного рівня прибутку) такого виконавця у складі ціни цих товарів (робіт, послуг)? Якщо такі обмеження застосовуються, просимо повідомити які саме та на підставі яких нормативних актів?
2. В якому порядку та з урахуванням чого на даний час має визначатись / узгоджуватись договірна ціна державного контракту (договору) на закупівлю товарів (робіт, послуг) оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, укладеного без застосування видів (процедур) закупівель, визначених ЗУ “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”,з виконавцем і якими нормативними актами це регламентовано?
Відповідь
Статтею 18 Закону України «Про оборонні закупівлі» встановлено, що закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становить державну таємницю, здійснюється за закритими закупівлями відповідно до цього Закону з урахуванням положень закону, що регулює питання захисту державної таємниці.
Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону України «Про оборонні закупівлі»: «8. Розгляд пропозицій проводиться колегіальним органом, що утворюється державним замовником та складається не менше ніж із п’яти службових або посадових осіб такого замовника. Рішення колегіального органу фіксуються протоколами із зазначенням поіменного голосування всіх його членів.
Порядок формування і організаційно-правовий статус колегіального органу визначаються державним замовником».
Разом з тим, ні Закон України «Про оборонні закупівлі», ні підзаконні акти не регламентують питання можливості створення декількох колегіальних органів, зокрема за різними напрямками предмету закупівлі чи різними напрямками діяльності.
Враховуючи наведене просимо надати фахову відповідь щодо можливості створення одним державним замовником декількох колегіальних органів за різними предметами закупівлі чи різними напрямками діяльності.
Відповідь