Консультації з питань публічних закупівель
Між Сторонами укладений Договір підряду на будівництво котельні (закупівля всього необхідного обладнання для виконання підрядних робіт на Об’єкті будівництва та виконання комплексу будівельно-монтажних робіт) у 2023 році.
Замовник на початку січня 2024 року листом повідомив про призупинення Договору, у зв’язку із відсутністю фінансування.
Строк дії Договору закінчився 31.12.2024. Зобов'язання між Сторонами не закриті та не виконанні в повному обсязі.
Наразі, проводиться процедура передачі майна (котельні) з комунальної у державну власність.
Враховуючи вищевикладене, виникає питання при передачі котельні у державну власність чи допускається заміна Сторони у зобов’язанні, з огляду на правила та процедури здійснення публічних закупівель?
Яким чином вирішити дане питання по Договору підряду?
Відповідь
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням змін внесених Законом № 3988-IX від 19.09.2024, Замовники мають забезпечити оприлюднення в електронній системі закупівель інформацію про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво).
При цьому, в п. 11 ч. 1 ст. 10 та ч. 7 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», визначено два випадки, коли публікується повідомлення про внесення змін ціни на матеріальні ресурси, а саме:
- внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч.5 ст.41;
- складання договірної ціни, уточненої відповідно до затвердженої проектної документації до договору про закупівлю, зазначеного в абз. 3 частини першої ст. 41.
Враховуючи, що під час виконання договорів про закупівлю будівельних робіт з динамічною ціною, вартість ресурсів може змінюватись декілька разів, і при цьому умови такого договору не змінюються, виникає питання:
чи є обов’язковим оприлюднення інформації про зміну ціни на матеріальні ресурси, якщо такі зміни не призводять до зміни умов договору про закупівлю?
При цьому, слід врахувати, що проектна документація розроблялася в рамках іншого договору, тобто договір про закупівлю будівельних робіт укладено без розроблення проектної документації.
Відповідь
Міністерство економіки України
Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва.
У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво).
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт.
Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва.
Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі.
На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість.
Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ.
Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості).
У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі?
Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано).
Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання.
З повагою,
Голова
відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко
____________________________________________________________
Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б
тел.: (066) 860 01 11
ел. пошта: [email protected]
Відповідь
ТОВ «Тендерне агентство Радник» (код ЄДРПОУ 37716155, місцезнаходження: Україна, 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 71, офіс А, конт. тел. +380932076175), яке надає комплексні послуги у сфері закупівель, в особі директора Довгої Ганни Валентинівни звертається до вас з питанням (не)врахування ПДВ при оцінці тендерних пропозицій.
Законом України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості), не заборонено укладати договір про закупівлю з переможцем — неплатником ПДВ вартістю, що не перевищує очікувану вартість закупівлі з ПДВ.
Водночас наявні висновки моніторингів Державної аудиторської служби України (наприклад, моніторинг UA-M-2023-03-20-000041, оголошення UA-2023-02-23-009899-a, моніторинг UA-M-2024-06-21-000063, оголошення UA-2024-03-11-010486-a), під час яких аудитори прорахували очікувану вартість предмета закупівлі й визначили вартість без ПДВ, вартість ПДВ і вартість з ПДВ. При цьому було встановлено, що учасник-переможець, який не є платником ПДВ, запропонував цінову пропозицію без ПДВ, і, якщо додати до його ціни ПДВ, вартість його пропозиції перевищує очікувану вартість замовника з ПДВ. Замовник у роз’ясненнях навів висновки моніторингів з аналогічною ситуацією, але за наслідком яких порушень аудитори не встановили. Держаудитслужба не взяла до уваги роз’яснення замовника й зобов’язала розірвати договір.
ДП «Прозорро» у матеріалі «Оголошення закупівлі з ПДВ та без ПДВ» радить замовникам оголошувати свої закупівлі з очікуваною вартістю без урахування ПДВ, а план закупівлі оголошувати з урахуванням ПДВ та інших зборів і платежів. Водночас така позиція суперечить практиці ДАСУ, адже аудитори вважають порушенням, якщо очікувана вартість предмета закупівлі не відповідає річному плану. Наприклад, під час моніторингу UA-M-2020-12-16-000017, оголошення UA-2020-09-22-007643-b, аудитори встановлюють порушення та зазначають, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. Проте всупереч зазначеному очікувана вартість предмета закупівлі за процедурою UA-2020-09-22-007643-b не відповідає річному плану закупівлі UA-P-2020-09-18-006215-a, на який є посилання в електронній системі закупівель.
У зв’язку з наведеним у замовників виникає чимало запитань, наведемо декілька прикладів.
№ 1. Замовник оголосив відкриті торги з особливостями на предмет закупівлі з ПДВ очікуваною вартістю 100 тис. грн. Жодних приміток щодо донарахування чи зменшення суми пропозиції учасника на суму ПДВ в тендерній документації немає. На торги прийшов один учасник, який запропонував ціну 99 999,00 грн, проте він неплатник ПДВ. Чи буде правомірно замовнику укласти договір про закупівлю за результатом цього тендеру на суму 99 999,00 грн без ПДВ?
№ 2. Проєктно-кошторисна документація на нове будівництво розроблена з урахуванням ПДВ. Сума становить 8,7 млн грн з ПДВ. На яку суму можна укласти договір з ФОП, який не є платником ПДВ: 8,7 млн грн без ПДВ чи 7,25 млн грн, яка вказана у зведеному кошторисному розрахунку без ПДВ?
1. Виходячи з практики органу оскарження, відсутності норм законодавства, які б регулювали встановлення очікуваної вартості з ПДВ або без ПДВ, просимо надати рекомендації щодо дій замовника в наведених ситуаціях.
2. Просимо також надати розʼяснення щодо того:
як оголошувати закупівлю: з ПДВ чи без ПДВ;
як у річному плані замовник має зазначити вартість: з ПДВ чи без ПДВ;
як оцінювати учасників — неплатників ПДВ?
Відповідь
У закупвлі Комплектна трансформаторна підстанція КТП 400/10/0.4 кВ ідентифікатор закупівлі: UA-2025-02-19-011518-a замовникому Додаток у3Технічні_вимоги зазначена вимога у пункті
7 Акт відвідування об’єкту 31100, м. Старокостянтинів, Хмельницька обл., вул. Захисників України, 47.
У данній закупівле не перебачені роботи з встановлення обладння.
Замовник може не допустити небажаного учасника до огляду і не підписати акт, що в подальшому може стати причиною відхилення такої тендерної пропозиції.
Навіть, якщо замовник всіх учасників чемно допустить до огляду і підпише акти – у нього ще до кінцевого строку подання пропозицій уже буде інформація про склад учасників.
✅️Якщо, припустимо, замовник налаштований віддати замовлення конкретному учаснику і за актом огляду ніхто крім нього не звернеться – то замовник може сміливо телефонувати своєму фавориту і рекомендувати пропонувати максимально високу ціну, адже, вже зрозуміло, що конкурентів на тендері не буде.
✅️ Якщо ж все ж учасники звертаються до замовника щодо огляду об’єкта - то замовник може знайти цих учасників в системі, проаналізувати їх останні закупівлі, знайти слабкі місця і внести зміни до тендерної документації, які б стали для них перепоною в участі.
Чи можна вважати такувимогу дискримінаційною?
Відповідь