Замовником планується проведення двох окремих закупівель послуг з поточного ремонту двох різних вулиць міста. Для підготовки таких закупівель необхідно замовити послуги з виготовлення кошторисної документації на виконання робіт з поточного ремонту. Передбачається укладення двох окремих договорів на виготовлення кошторисної документації: для першої вулиці – на суму 42 000 грн; для другої вулиці – на суму 65 000 грн. Зазначені послуги мають однаковий код за ДК 021:2015. У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення з таких питань: Чи повинен замовник при визначенні способу закупівлі враховувати загальну очікувану вартість послуг за одним кодом ДК 021:2015 (42 000 грн + 65 000 грн = 107 000 грн), якщо послуги з виготовлення кошторисної документації стосуються різних об'єктів поточного ремонту та закуповуються окремо? Чи має право замовник укласти прямий договір на суму 65 000 грн без застосування відкритих торгів та без використання електронної системи закупівель, якщо вартість такого окремого договору не перевищує встановлену законодавством вартісну межу, але сукупна потреба за відповідним кодом ДК 021:2015 протягом року перевищує 100 000 грн? Чи вважатиметься в описаній ситуації укладення другого прямого договору поділом предмета закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі? Просимо надати офіційну позицію Міністерства щодо визначення очікуваної вартості та вибору способу закупівлі в наведеному випадку.

Яку процедуру закупівлі обрати уповноваженій особі якщо кошти вільного залишку спеціального фонду бюджету, що утворився станом на 01.01.2026 року за рахунок від відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва спрямовані на цільові заходи, передбачені ст.209 ЗКУ (на проведення інвентаризації земель, а саме: розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельних ділянок під полезахисними лісовими смугами, які розташовані за межами населених пунктів) виділяються частково (посесійно) до 100 тис. грн.

Чи можливо укладати договори на закупівлю товару без використання електронної системи закупівель протягом року, якщо річна сума закупівель товару по одному коду ДК021:2015 перевищує 100 тис грн. в разі коли кошти виділяються з ріних бюджетів (субвенція, загальний фонд, спеціальний фонд) і надходять протягом року за наявності Довідки про виділення фінансування. Наприклад Громадою 1 було виділено кошти в квітні місяці в розмірі 70 тис. грн. субвенції на покращення побутових умов якогось приміщення. Замовником було придбано плитки керамічної на суму 70 тис. грн. по коду 44110000-4 - Конструкційні матеріали, за вказаним договором товар було поставлено, договір виконано в повному обсязі. В травні місяці Громадою 2 теж було виділено кошти на покращення побутових умов іншого підрозділу на суму 80 тис. грн., на ці кошти теж заплановано придбання плитки керамічної по коду 44110000-4 - Конструкційні матеріали. Чи правомірно здійснити закупівлю без застосування електронної системи закупівель (прямий договір) на 80 тис. грн. за наявності Довідки про підтвердження надходжень до спеціального фонду Державного бюджету України від іншої Громади, яка підписується Державною казначейською службою України якщо сума буде перевищувати встановлений Постановою № 1178 поріг закупівель?

чи можна укласти прямий договір по п. 11 Особливостей та передбачити у ньому ч. 3 ст. 631 ЦК, якщо йдеться про надання послуг з 01 січня поточного року та придбання за бюджетні кошти? раніше договір укласти замовник не міг, оскільки було відстутнє бюджетне фінансування

ДП «МА «Бориспіль» у процесі підготовки змін до внутрішнього Положення про визначення очікуваної вартості предмета закупівлі зіткнулося з практичною проблемою, яка не врегульована Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки. Йдеться про випадки об’єктивно обмеженої конкуренції, коли на ринку наявний один або обмежена кількість постачальників, інфраструктура є унікальною (мережі, канали, системи), або відсутня можливість отримати достатню кількість цінових пропозицій. У таких ситуаціях застосування стандартних методів визначення очікуваної вартості є неможливим або формальним, а комбінований метод, передбачений Примірною методикою, не містить алгоритму дій для умов фактичної відсутності конкуренції. Водночас такі закупівлі є регулярними у діяльності підприємства, що підтверджує необхідність чіткого нормативного врегулювання відповідного порядку. Судова практика також свідчить про те, що ключовим при оцінці правомірності визначення очікуваної вартості є не формальне застосування Примірної методики, а наявність у замовника системного, документально підтвердженого підходу. Зокрема, постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2023 у справі № 200/1765/22 встановлено, що визначення очікуваної вартості є правомірним за умови застосування замовником власної затвердженої методики, розробленої на основі Примірної методики, із використанням належного обґрунтування та підтверджуючих документів. Суд також зазначив, що доводи органу державного фінансового контролю не можуть вважатися належними доказами у разі ігнорування внутрішніх документів замовника та фактичних розрахунків. Водночас інша судова практика (зокрема справа № 560/19260/23) підтверджує, що відсутність належного обґрунтування та документального підтвердження аналізу ринку може бути підставою для визнання порушення принципів закупівель. Таким чином, на практиці сформувалася ситуація правової невизначеності: Примірна методика має рекомендаційний характер; водночас відсутність чіткого внутрішнього регулювання або алгоритму дій у складних ринкових умовах створює ризики встановлення порушень під час контрольних заходів. У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Який підхід повинен застосовувати замовник для визначення очікуваної вартості у випадках об’єктивно обмеженої конкуренції (1–2 постачальники, унікальна інфраструктура, відсутність достатньої кількості цінових джерел), якщо Примірна методика не містить відповідного алгоритму? 2. Чи правильно розуміти, що у випадках, коли Примірна методика не містить алгоритму визначення очікуваної вартості (зокрема в умовах обмеженої конкуренції), замовник зобов’язаний врегулювати відповідний порядок на рівні власного внутрішнього положення, із визначенням підстав, алгоритму дій та переліку підтверджуючих документів? Та чи слід вважати, що після затвердження такого порядку всі дії замовника щодо визначення очікуваної вартості повинні здійснюватися виключно у повній відповідності до затвердженого внутрішнього документа, без довільного відступу від нього? Просимо надати позицію Міністерства з метою забезпечення єдиного підходу до правозастосування та мінімізації ризиків під час здійснення контрольних заходів.