Консультації з питань публічних закупівель

Відповідно до частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про невідповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям, наявність підстав, визначених статтею 17 Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника. Разом з тим на практиці виникають випадки, коли під час розгляду тендерної пропозиції у замовника виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, зокрема щодо фінансово-господарської діяльності, податкової звітності, реальності господарських операцій, формування фінансових показників тощо. При цьому: -така інформація не міститься у відкритих державних реєстрах або інших публічних джерелах; -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів чи проведення перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання; -замовник не є органом, уповноваженим встановлювати факт підроблення документів, а також не наділений повноваженнями щодо здійснення перевірки достовірності документів поза межами інформації, що міститься у відкритих джерелах, державних реєстрах або може бути підтверджена компетентними органами; -строки надання відповідей компетентними органами (зокрема, органами державної влади, правоохоронними органами, контролюючими органами тощо) перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель. У зв'язку з викладеним прошу надати роз'яснення з таких питань: 1. Яким чином повинен діяти замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та/або інформації, поданих учасником, якщо підтвердити або спростувати такі відомості до закінчення строку розгляду тендерної пропозиції неможливо? 2. Які належні та достатні докази можуть використовуватися замовником для встановлення факту подання учасником недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, у розумінні частини п'ятнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»? 3. Чи вправі замовник при прийнятті рішення враховувати результати аналізу фінансово-господарської діяльності учасника, наявні ризик-індикатори, інформацію щодо пов'язаності суб'єктів господарювання, а також інші встановлені обставини, які можуть свідчити про можливе подання недостовірної інформації, за умови відсутності офіційного підтвердження від компетентних органів? 4. Який механізм дій повинен застосовувати замовник у разі виникнення під час розгляду тендерної пропозиції підозри щодо підроблення документа поданих учасником, і перевірити це у відкритих даних неможливо якщо: -замовник не наділений повноваженнями щодо встановлення факту підроблення документів; -підтвердження або спростування достовірності документа потребує звернення до компетентних органів; -строки надання відповідей такими органами перевищують строки розгляду тендерної пропозиції, встановлені законодавством у сфері публічних закупівель? Зокрема, прошу роз'яснити, чи має право замовник у такому випадку відхилити тендерну пропозицію виключно на підставі наявних у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документа, чи замовник зобов'язаний приймати рішення виключно після отримання офіційного підтвердження від компетентного органу.

Відповідно до пункту 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. При цьому конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 Особливостей. Разом з тим Особливості не встановлюють права визначати інформацію конфіденційною переможцем процедури закупівлі, як і підстав для відхилення тендерної пропозиції у разі, якщо переможцем документи, надані на підтвердження відсутності підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 цих особливостей, визначені як конфіденційні. При цьому в електронній системі закупівель існує технічна можливість надавати переможцем документи як конфіденційну інформацію. У відповідь на звернення до ДП «Прозорро» щодо надання пояснень з якою метою і на підставі яких нормативно-правових актів реалізовано можливість завантажувати переможцем процедури закупівлі документи як конфіденційну інформацію, замовники отримують стандартну відповідь, що електронна система закупівель розроблена на підставі Технічного завдання, що було затверджено Мінекономіки. Також звертаємо увагу, що відповідно до практики проведення моніторингів процедур закупівель, ДАСУ кваліфікує надання переможцем документів як конфіденційної інформації як порушення і у випадку укладення з ним договору зобов’язує замовника вжити заходів щодо недопущення таких порушень у майбутньому. З огляду на вищезазначене просимо надати роз’яснення яким нормативно-правовим актом передбачено надання конфіденційної інформації переможцем процедури закупівлі; чи є підставою для відхилення тендерної пропозиції надання переможцем документів на підтвердження відсутності підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 пункту 47 Особливостей, як конфіденційні; які дії має вчинити/рішення прийняти замовник у випадку, якщо переможцем документи надані як конфіденційна інформація.

Закупівля медичних виробів. Під час розгдляду тендерних пропозицій Замовником встановлено, що в тендерній пропозиції Учасника, відсутня скан копія з оригіналу листа виробника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), або представника, дилера, дистриб’ютора, офіційно уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки Учасником товару, який є предметом процедури закупівлі, у кількості, якості та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника (далі-Гарантійний лист). Водночас, Учасником був наданий Гарантійний лист в якому помилково вказаний інший виробник. В наданій Декларації про відповідність вказаний коректний виробник і офіційний представник в Україні, який власне і надав цей Гарантійни лист. По суті, це була помилка, виправлення якої не призводить до зміни предмета закупівлі і Учасник міг би надати виправлений Гарантійний лист. Однак, Замовником принято рішення відхилити тендерну пропозицію Учасника згідно пп.2 п.44 Особливостей. Питання: чи правомірно Замовник не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель (п.43 Особливостей), а одразу застосував пп.2 п.44 Особливостей, оскільки Гарантійний лист виробника/оф. представника щодо поставки товару, не є документом про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та не змінює предмет закупівлі, що пропонується ?

Відповідно до внесених змін, п.п. 9 п. 47 Особливостей викладено в наступній редакції: «9) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (для учасника процедури закупівлі — резидента), або учасник процедури закупівлі — нерезидент не надав інформації про кінцевих бенефіціарних власників, визначеної абзацом дев’ятим пункту 28 цих особливостей, у спосіб, визначений замовником у тендерній документації». Одночасно, п. 28 Особливостей доповнено обов’язком Замовника щодо зазначення у тендерній документації способу підтвердження такої інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі, що є нерезидентом: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), країна громадянства (підданства), а в разі, коли кінцевий бенефіціарний власник - іноземець є громадянином (підданим) кількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому така особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). Просимо надати консультацію, чи підпадає ненадання вищезазначеної інформації про кінцевих бенефіціарних власників учасником-нерезидентом (або надання з невідповідностями, не в повному обсязі тощо) під положення п. 43 Особливостей і замовник має надати можливість такому учаснику усунути виявлені невідповідності, чи замовник має відхилити такого учасника на підставі абзацу 2 п.п. 1 п. 44 Особливостей: (1) учасник процедури закупівлі підпадає під підстави, встановлені пунктом 47 особливостей) (без застосування положень п.43 Особливостей) ?

Добрий день. Прошу надати відповідь на запитання: чи зобов'язана Cільська рада відхиляти на відкритих торгах учасника - власне Комунальне підприємство на підставі пп.7 п. 47 Особливостей як пов'язану особу з керівником Замовника? Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сільська рада є засновником Комунального підприємства, а у відомостях про органи управління юридичної особи (Комунального підприємства) зазначено: Вищий: ВЛАСНИК - СІЛЬСЬКА РАДА Виконавчий: ДИРЕКТОР ПІДПРИЄМСТВА Інший: УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЛАСНИКОМ ОРГАН-ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ, УПОВНОВАЖЕНА ВЛАСНИКОМ ПОСАДОВА ОСОБА-СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА АБО ОСОБА, ЩО ВІДПОВІДНО ДО ЗАКОНОДАВСТВА ВИКОНУЄ ПОВНОВАЖЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ