Сертифікат походження товару видається виробником-нерезидентом тільки на вироблений товар і тільки при митному оформленні вивезення із країни-експортера. Цей сертифікат фізично не можливо надати в тендерній пропозиції на товар, який ще не вироблений (наприклад товар який виробляється під замовлення). Чи дозволяється надавати у складі тендерної пропозиції лист-гарантію про те що сертифікат походження буде наданий при поставці продукції? Виходить що є дискримінаційна складова, тобто сертифікат походження може надати тільки той імпортер, який на момент подачі тендерної пропозиції завіз товар на митну територію України. Просимо роз'яснити цей момент.

Чи має право підприємство - юридична особа приймати участь в торгах на певні види діяльності, якщо в їхніх установчих документах відсутні КВЕДИ на дані види послуг.

У закупівлі UA-2023-04-27-011620-a Замовник не надав відповіді на два питання та вимогу. Як потенційний Учасник може оскаржити дане порушення і чи передбачена відповідальність Замовника за таке порушення процедури проведення закупівлі. Дякуємо

Наразі здійснення закупівель здійснюється згідно ном Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі — Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості). У Особливостях з врахуванням всіх внесених змін не визначено яку інформацію має зазначити замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей згідно норми «24 години на виправлення», що передбачено пунктом 40 Особливостей. У зв’язку з чим виникає питання, чи зобов’язаний замовник у повідомленні з вимогою про усунення невідповідностей обов’язово вказувати інформацію передбачену частиною 16 статті 29 Закону?

Під час участі у процедурах закупівель учасники зазвичай повинні надати в складі тендерної пропозиції документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, встановленим замовником. Зокрема тендерна пропозиція учасника в більшості випадків повинна включати розрахунок ціни тендерної пропозиції, виконаний відповідно до Державного стандарту України ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятого Наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013р. № 293, а також Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень. В свою чергу, відповідно до пункту 6.2.6 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 передбачено, що загальновиробничі витрати (далі – ЗВВ) та адміністративні витрати в складі ціни пропозиції підрядника обчислюються на підставі положень ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації підрядника (з урахуванням трудовитрат робітників, зайнятих на керуванні і обслуговуванні власних машин та механізмів) Відповідно до ДСТУ Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих витрат та прибутку у вартості будівництва», а саме п 4.3, визначено, що у складі ціни пропозиції учасника конкурсних торгів підрядник надає визначені розрахунково-аналітичним методом показники ЗВВ по об'єкту замовлення на підставі аналізу цих витрат за попередній звітний період за даними бухгалтерського обліку та загальної нормативно-розрахункової трудомісткості виконаних робіт за всіма об'єктами будівництва за той самий період за актами приймання виконаних будівельних робіт. Оскільки замовниками публічних закупівель є здебільшого бюджетні організації, з метою економії бюджетних коштів та уникнення можливих звинувачень в завищенні вартості тендерних пропозицій, учасники публічних закупівель зазвичай розраховують ЗВВ за усередненими показниками згідно Додатку Б ДСТУ-Н Б.Д.1.1-3:2013, а не на підставі визначених розрахунково – аналітичним методом показників ЗВВ, виходячи зі структури цих витрат, яка склалася в підрядній організації за попередній період з урахуванням потужності будівельної організації-підрядника. При цьому часто учасники застосовують понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат І та ІІІ блоків. Слід зауважити, що і ряд замовників і працівників контролюючих фіскальних органів вимагає застосування цих коефіцієнтів. Такі понижувальні коефіцієнти були регламентовані ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правила визначення вартості будівництва», який втратив свою чинність. Застосування вищезазначених коефіцієнтів прямо впливає на розмір договірної ціни, а відтак договірна ціна учасника штучно занижена. Підрядний спосіб виконання робіт не передбачає використання будь-яких понижуючих коефіцієнтів до усереднених показників, оскільки це не регламентовано діючими стандартами України. Таким чином, з одного боку застосування понижувальних коефіцієнтів при формуванні ціни тендерної пропозиції учасників не регламентовані нормативними документами ДБН, суперечать вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, вимогам ДСТУ-Н Б. Д.1.1-3:2013, а також вимогам Державних будівельних норм України з урахуванням змін та доповнень; з іншого боку – вимога щодо застосування таких понижувальних коефіцієнтів є часто імперативом зі сторони замовників та загальновживаною практикою учасників в спробі максимально понизити ціну пропозиції в конкурентному середовищі. Просимо роз’яснити, чи можуть учасники публічних закупівель при розрахунку ЗВВ та адмінвитрат в договірній ціні під час підготовки тендерної пропозиції використовувати понижувальні коефіцієнти до усереднених показників загальновиробничих витрат?