Замовник – орган місцевого самоврядування – планує здійснення публічної закупівлі робіт у межах реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги, що фінансується за кошти Європейського Союзу в рамках Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT «Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна». Зазначений проєкт ратифікований Законом України та зареєстрований у встановленому порядку як проєкт (програма) міжнародної технічної допомоги, що підтверджується реєстраційною карткою проєкту, виданою відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». Відповідно до пункту 197.11 статті 197 Податкового кодексу України операції з постачання товарів, робіт і послуг, що здійснюються за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, звільняються від оподаткування податком на додану вартість. У межах реалізації зазначеного вище проєкту Замовником планується проведення процедури публічної закупівлі та укладення договору підряду з Підрядником на виконання робіт з капітального ремонту. У зв’язку з цим, з метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, просимо надати роз’яснення з такого питання: чи підлягає включенню податок на додану вартість до очікуваної вартості предмета закупівлі у разі, якщо закупівля фінансується за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги?

КНП «КОЛ КОР» (далі — Замовник) планує здійснення закупівлі медичних виробів, а саме: рукавичок медичних (код ДК 021:2015 – 33140000-3 Медичні матеріали). Відповідно до Постанови КМУ №1178, Замовник зобов’язаний здійснювати закупівлі через електронний каталог Prozorro Market. Проте, під час аналізу наявних категорій було встановлено, що технічні профілі для необхідного нам товару відсутні взагалі. Наш заклад є лікувальним закладом обласного значення та не може провадити свою діяльність з надання невідкладної медичної та хірургічної допомоги без медичних рукавичок. Орієнтовна вартість закупівлі складає 5 285 000,00 грн. що не дає змоги провести закупівлю за відповідними характеристиками які визначені електронним каталогом (що становить максимально граничну суму закупівлі 500 000 тис.грн..) та без використання вимог щодо ступеня локалізації виробництва товару (що становить максимально граничну суму закупівлі 200 000 тис.грн.). Крім того, уникнення проведення процедури відкритих торгів або спрощених закупівель через поділ предмета закупівлі на частини є прямим порушенням ч. 10 ст. 3 Закону «Про публічні закупівлі». Замовник не має права ділити предмет закупівлі, щоб уникнути застосування конкурентних процедур або Закону України. За такі дії передбачено штраф для посадових осіб від 25 500 до 170 000 грн. Шляхом проведення ринкових консультацій з постачальниками та виробниками рукавичок медичних встановлено що жоден з постачальників чи виробників не отримав відповідні документи які можуть підтвердити ступінь локалізації рукавичок, і в найближчий час це не є можливим, так як на території України не існує жодного заводу-виробника рукавичок медичних. Враховуючи вищевикладене, просимо Вас посприяти вирішенню питання з виробниками медичних рукавичок або ж посприяти у виокремлені медичних і хірургічних рукавичок з вимог про ступінь локалізації товару у стислі терміни. У разі неможливості додавання профілів найближчим часом, просимо надати письмове підтвердження для обґрунтування проведення закупівлі поза межами електронного каталогу (шляхом відкритих торгів) та без використання ступеня локалізації.

Просимо надати роз’яснення щодо необхідності здійснення закупівель Комунальним підприємством «Ізюмський центральний ринок» з урахуванням положень Закону України “Про публічні закупівлі” та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). Про КП «Ізюмський центральний ринок»: Засновником підприємства є Ізюмська міська рада. Організаційно-правова форма господарювання – комунальне підприємство. Основним видом діяльності підприємства є 68.20 «Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна», що включає в себе діяльність ринків. Фінансування та дотацій з бюджетів усіх рівнів не отримує та існує повністю за рахунок своїх коштів, отриманих в процесі господарської діяльності. Питання: 1. Чи підпадає підприємство під дію Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (зі змінами). ? 2. Чи зобов’язане підприємство при здійсненні закупівель товарів, робіт і послуг для господарської діяльності дотримуватися положень цього Закону? 3. Чи може здійснювати закупівлі товарів, робіт, послуг для господарської діяльності як звичайне підприємство, яке веде фінансово-господарську діяльність?

З метою належного застосування законодавства у сфері публічних закупівель, з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕЕС-ТРЕЙД», звертається з проханням надати офіційне роз’яснення з наступних питань. Підпунктом 7 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас, підпунктом 2 пункту 19 Особливостей № 1178 встановлено, що: • обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % застосовується до кожного окремого випадку збільшення ціни (без обмеження кількості таких змін); • при цьому змінена ціна за одиницю товару не може перевищувати 50 % ціни за одиницю товару, визначеної у початковому договорі про закупівлю. Крім того, у пункті 157 та 158 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі №920/19/24 від 21.11.2025 зазначено: «157. Тобто положеннями постанови КМУ № 1178 (в редакції постанови КМУ від 01 вересня 2025 року № 1067), на відміну від норм пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, чітко визначені як можливість застосування 10-відсоткового обмеження щодо збільшення ціни щодо кожного окремого випадку збільшення (без обмеження кількості змін), а не в цілому до усіх внесених змін, так і граничне значення на рівні 50 %, на яке може бути змінена передбачена в початковому договорі про закупівлю ціна за одиницю товару, що вкотре додатково підтверджує, що приписи частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не передбачають можливість збільшення ціни за одиницю товару на 10 % під час кожного внесення змін до договору про закупівлю. 158. Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.». Враховуючи вищевикладене, просимо надати чітке та однозначне роз’яснення з наступних питаннь: 1) Чи є правомірним збільшення ціни електричної енергії за одиницю товару більше ніж на 10 % від початкової ціни у кожному окремому випадку внесення змін (на підставі зміни середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”) за умови дотримання сукупного обмеження у 50 % від початкової ціни договору та за наявності в договорі про закупівлю визначеного порядку зміни ціни, відповідно до підпунктів 2 та 7 пункту 19 Особливостей № 1178? 2)Чи є кожен окремий підпункт пункту 19 Особливостей № 1178 окремим випадком та не потребує одночасного застосування обмежень, які встановлені в інших підпунктах Особливостей № 1178? 3)Чи мають бути застосовані ці підпункти водночас з урахуванням обмежень, які встановлені в кожному з них?

Пунктом 2 частини шостої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 Закону, не застосовують Закон у випадку здійснення закупівель товарів, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Просимо надати роз'яснення чи може замовник визначений у пункті 4 частини першої статті 2 Закону здійснювати закупівлю продуктів харчування без застосування Закону для подальшої їх переробки та приготування страв з метою їх реалізації у власних столових своїм працівникам та іншим відвідувачам.