На початку року було заплановано на посуд 70000 грн, у березні додатково кошти сільської ради 8000 грн. Якщо на 70000 грн будемо проводити спрощену, тут ясно, а як бути з коштами сільської ради у 8000 грн - плюсувати їх чи можна заключити прямий договір і зв'язати з планом, який є окремим рядком?

Доброго дня, до річного плану закупівель тепер відносяться планування закупівель від 50 тис. гривень?І якщо виникають зміни, то це будуть зміни до річного плану закупівель? Якщо закупівлі від 0 до 50 тис. гривень то їх оформлювати як додаток до річного плану закупівель? Дякую.

В зв'язку з війною не були виконані умови додаткових угод на 20% по продуктам харчування, на рахунках залишились кошти по цим угодам. Яким чином можна зняти кошти з додаткових угод, в яких вже завершився термін дії.

Частина шоста ст.. 17 вимагає від переможця торгів «у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті.» Але Замовник торгів – вимагає (прописує в ТД закупівлі) подати тільки довідки за п.5,6,12,13, довідки за п.2,3,8 - Замовник не вимагає – зазначає «самостійно перевіряє інформацію, що міститься у відкритому реєстрі». Чи може нерозміщення нами довідок за п.2,3,8, ч.1, статті 17 в електронній системі закупівель буди підставою відхиляти нашу пропозицію ? (закупівля UA-2021-04-09-003242-b – «Шафа (скриня) холодильна низькотемпературна об'ємом 140-160 л. та шафа (скриня) холодильна низькотемпературна об'ємом 250-300 л.» на суму 1.040.000,00 грн.)

Доброго дня! На даний момент виникло питання чи підпадають послуги із засвідчення документів під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Частиною першою ст. 3 Закону України «Про нотаріат» (далі – Закон) встановлено, що нотаріус – це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Разом з тим, частиною четвертою статті 3 Закону визначено, що «нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності». Стаття 34 Закону визначає перелік нотаріальних дій, що вчиняють нотаріуси. Оплата вчинених нотаріальних дій приватним нотаріусом фізичними та юридичними особами здійснюється на підставі статті 31 Закону, а у разі вчинення нотаріальних дій державними нотаріусами справляється державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством (частина перша ст. 19 Закону). Разом з тим, 10.06.2020 Нотаріальною палатою України було висловлено правову позицію щодо співвідношення нотаріальної діяльності та процедури публічних закупівель, згідно з якою нотаріус не є суб’єктом господарювання, а отже не може укладати будь-яких господарських договорів у якості надавача послуг, в тому числі тих, предметом яких є вчинення нотаріальних дій. У випадку прийняття нотаріусом публічної пропозиції, тобто пропозиції викладеної в оголошенні про проведення конкурентних процедур закупівель, або оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та укладення договорів на надання послуг повністю втрачається один із основних принципів діяльності нотаріуса – незалежність та неупередженість при вчиненні нотаріальних дій. Тобто прийняття пропозиції укладення договору про надання послуг в результаті оголошення про проведення конкурентних процедур закупівель або оголошення про проведення спрощеної закупівлі є порушенням Закону України «Про нотаріат» (https://npu.ua/news/publ-zakupivli/). Враховуючи вище викладене прошу роз’яснити: 1. Чи підпадають нотаріальні дії, що вчиняються нотаріусом до визначення «послуги» в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи підпадають під дію та сферу застосування Закону України «Про публічні закупівлі», вчинені нотаріусом нотаріальні дії визначені Законом України «Про нотаріат»? 3. Чи може бути «Нотаріус», учасником процедури закупівлі в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»? Відповідь Департаменту сфери публічних закупівель Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запит Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 1041/2020 від 14.05.2020 не дає чіткої відповіді на поставлені питання (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c2dd6079-ab32-4b50-8357-86298789b9dc&lang=uk-UA).