Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №733/2017 та № 339/2017, що розміщені на  інформаційному ресурсі  за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA

Крім цього зазначаємо, що замовники не обмежені у можливості оприлюднення звітів про укладені договори. 

Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 320/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=da620faa-0f99-4301-8ddc-9219acbd51a2&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі робіт.

Таким чином, якщо здійснюється закупівля  проектування, нового будівництва, розширення, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення за об’єктом будівництва, на який складений окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), зазначений предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.

В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 17 частини першої статті 1 Закону.

У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.

Поряд з цим зазначаємо, що питання, зазначене у запиті заявника щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, не є предметом регулювання Закону.

Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу.

При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 197/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Щодо питання 1

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 18 Закону зокрема скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Таким чином, у зазначеному випадку суб"єкт оскарження може подати скаргу після оприлюднення оголошення про проведення торгів.

Щодо питання 2

Відповідно до абзацу третього статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника, які відбулися після розгляду тендерних пропозицій на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначення відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, подаються протягом п’яти днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу протоколу розгляду тендерних пропозицій.

Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну:

для товарів і послуг - 133 тисячам євро;

для робіт - 5150 тисячам євро.

У свою чергу, виходячи зі змісту частини п’ятої статті 28 Закону, у разі якщо очікувана вартість оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону за результатами розгляду тендерних пропозицій учасників складається протокол розгляду тендерних пропозицій за формою, встановленою Уповноваженим органом.

Таким чином,  вимога встановлена абзацом третім статті 18 Закону застосовується у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі встановлені в частині четвертій статті 10 Закону.

При цьому відповідно до абзацу другого статті 18 Закону скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.