Консультації з питань публічних закупівель
Доброго дня!
При виконанні вимог Закону України "Про публічні закупівлі" виникло питання щодо статусу державного підприємства як замовника: вважається воно таким чи ні?
Державне підприємство заснувало Міносвіти наказом.
Державне підприємство відповідно до ст. 74 ГК України є комерційним.
Розмір статутного капіталу - 0.
Державне підприємство не є розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів.
Воно не належить до переліку сфер господарювання за ч. 2 ст. 2 Закону про публічні закупівлі.
При цьому, підприємство уповноважене Міносвіти на здійснення такої функції як продаж офіційних бланків для запрошення на навчання іноземців; створення та підтримка електронних інформаційних ресурсів, необхідних для здійснення обліку, реєстрації та моніторингу інформації для потреб Уповноваженого органу управління.
Діяльність, яку виконує тільки це підприємство відповідно до Статуту та розпорядчих документів Міносвіти.
Державне підприємство немає статусу монополіста.
Підприємство немає статусу природної монополії.
Відповідно до вимог Закону про бухгалтерський облік підприємство є мікро.
Обсяг закупівель товарів і послуг за рік в межах до 200 тис. грн.
Чи є наше підприємство замовником?
Які ще критерії слід врахувати при вирішенні цього питання?
Відповідь
Добрий день КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" звертається до Вас з наступним питанням.
В листопаді 2018 року лікарня оголосила закупівлю природного газу на очкувану потребу. 26 грудня 2018 року був укладений договір на суму 2 932 595,00 грн. та об'єм постачання природного газу складав до 280 тис. куб. мет. Строк поставки січень-грудень 2019 року.
10 січня 2019 року за наявності кошторисних призначень сума договору була зменшена до 151,602 куб метрів в період січень-квітень 2019 року та сума відповідно склала 1 587 811,13 грн.
З урахуванням фактично використаних об'ємів у КЗ "Павлоградська ЦРЛ" ДОР" залишилась економія у сумі 240 566,71 грн.
Відповідно до ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" істотні умови договору не можуть змінюватись, окрім випадків передбаечних зазначеню статтею.
Віідповідно до специфіки договору постачання строк поставки можно віднести до істотної умови договору.
Запитання.
В контексті данної ситуації чи правомірно буде з боку закладу суму 240 566,71 грн. не зменшити, а строк поставки перенести на жовтень 2019 року?
Заздалегідь вдячні за допомогу!
Відповідь
1.У березні 2022 року було проведено закупівлю дизельного палива на суму 40 тис. грн. (закупівля без використання електронної ситеми згідно ЗУ "Про публічні закупівлі"). Потребу було визначено в період воєнного стану (30 діб з 24.02). Наразі виникла потреба в закупівлі додаткового обсягу товару на суму 30 тис. грн, яку замовник не міг передбачити. Водночас воєнний стан згідно Указу Президента було продовжено. Як зараз правильно визначити предмет закупівлі та провести закупівлю: як нову потребу чи згідно Постанови 169 без застосування спрощеної закупівлі, оскільки загальна сума становитиме 70 тис. грн? Чи сумуватимуться закупівлі, проведенні під час воєнного стану в період з 24.02 та в період з 26.03?
2. Чи потрібно звітувати про виконання договору підписаних згідно Постанови № 169?
Відповідь
Наказом Мінрегіону «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» від 01.11.2021 р. № 281 затверджено:
- Настанову з визначення вартості будівництва;
- Настанову з визначення вартості проектних, науковопроектних, вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво.
Відповідно до п.1.1 Настанови з визначення вартості будівництва вона визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування та є обов’язковою для визначення вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії.
Обидва зазначені вище документи набрали чинності з моменту їх реєстрації в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) — 08.11.2021 року.
З цієї ж дати, на підставі наказу № 281, втратив чинність ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Мінрегіонбуду від 05.07.2013 р. № 293. Але в п. 4 роз. 1 Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 р. № 708 і досі міститься вимога щодо урахування зазначеного документа при визначення предмета закупівлі робіт. Як бути?
Адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи (ст. 58 Конституції України). Тож за загальним правилом документація виготовлена до набуття чинності Наказу № 281 є чинною і вносити зміни до річного плану закупівель з цього приводу не потрібно. Можна проводити закупівлі далі.? Чи необхыдно коригувати всы ПКД?
Відповідь
Проведена закупівля допорогова UA-2020-04-08-001072-a на суму 123500 грн., укладено та оприлюднено договір № 2210/В від.05-05-2020, закупівля завершена - відповідно до нового закону та роз'яснень - згідно 3304-04/28729-06 від 05.05.20 - договір не укладено до 18.04.2020 - наші наступні дії ???
Відповідь