Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
20.05.2025 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
394 / 508
Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 551 від 08.04.2025 заклад професійно-технічної освіти (далі ЗПТО) відібрано для реалізації публічного інвестиційного проекту «Модернізація майстерень і лабораторій закладів професійної та фахової передвищої освіти, забезпечення ефективності, безпеки та інклюзивності освітнього простору» за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, передбаченої у 2025 році. Дана програма у 2025 році фінансується за кошти Європейського Союзу в межах Рамкової угоди між Україною та Європейським союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility, ратифікованої Законом України від 06.06.2024 № 3786-ІХ, Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.04.2024 № 244-р та Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 «Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility». Вартість проекту на створення навчально-практичного центру у ЗПТО здійснюється з різних джерел фінансування: 1. за рахунок субвенції державного бюджету (кошти Європейського Союзу) 2. співфінансування з місцевого бюджету 3. за рахунок власних надходжень 6юджетних установ У випадку реалізації проекту з різник джерел фінансування яким чином здійснювати розрахунок джерел фінансування по кожній закупівлі: шляхом пропорційного співвідношення або спочатку за кошти Європейського Союзу, далі за кошти місцевого бюджету та за власні кошти? Чи необхідно буде враховувати вимоги Рамкової угоди, якщо закупівлю на створення НПЦ проведено наприклад лише за кошти місцевого бюджету, які надані в рамках співфінансування проекту та або за власні кошти?
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Тендерна документація Розширений перегляд
1170 / 1530
Добрий день, підкажіть як бути в даній ситуації! По кошторису на електропостачання затверджена сума 80 тисяч грн, та підписаний договір з ЯСНО на суму 80 тисяч, на сьогодняшній день ці кошти вже закінчились і є необхідність підписати додаткову уогоду на збільшення суми договору приблизно до 250 000 грн. Але, підрядна організація, яка виконує ремонт на обєкті кожного місяця компенсовує витрати по електро енергії. Тобто наша сума кошторису 80 тисяч не змінилось із за того що підрядник відшкодовує на наш рахунок, але ясно бачить що кошти закінчились і необхідно збільшити суму договору. приклад дод. угоди додаю(приклад яку пропонують )
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
1499 / 2016
Міністерство економіки України Всеукраїнська громадська організація «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» є добровільним об’єднанням громадян для спільної реалізації та захисту прав і свобод, виконання повноважень у сфері будівництва. У процесі здійснення діяльності (технічного нагляду) членами організації укладаються договори про виконання робіт/надання послуг. Вартість робіт/послуг визначається на підставі зведеного кошторисного розрахунку (кошторисної частини проектної документації на будівництво). Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" будівництво здійснюється після розроблення та затвердження проектної документації, що отримала позитивний експертний звіт. Відповідно до Додатку Д до ДБН А.2.2-3:2014 до складу проектної документації входить інвесторська кошторисна документація, у тому числі зведені кошторисні розрахунки вартості об’єкта будівництва. Згідно з п. 3.1. КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва" кошторисна вартість об’єкта будівництва, що визначається у складі інвесторської кошторисної документації, використовується для планування капітальних вкладень, фінансування будівництва, проведення процедури закупівлі. На підставі проектної документації формуються технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та розраховується очікувана вартість. Згідно абзацу 7 пункту 2 Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженої наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 18 лютого 2020 року № 275, очікувана вартість - розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів. Відповідно до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва при визначенні очікуваної вартості в її складі враховується ПДВ. Під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій учасників відкритих торгів, які не є платником ПДВ виникає питання правильного розрахунку (складання) договірної ціни. (Очікувану вартість замовник встановив з урахуванням ПДВ (20%). Пропозицію надав учасник, що є платником податку на прибуток за спрощеною системою оподаткування (єдиний податок – 5%). Розрахунок пропозиції учасником надано на повну суму очікуваної вартості). У випадку обрання переможцем учасника, що не є платником ПДВ, чи має право замовник прийняти розрахунок пропозиції учасника (договірну ціну) на повний розмір очікуваної вартості закупівлі? Також, у випадку укладання договору з підрядником, що не є платником ПДВ без застосування електронної системи закупівель, чи має право замовник збільшити суму договору на суму ПДВ у разі зміни підрядником системи оподаткування та його реєстрації платником ПДВ (в проектній документації у вартості будівництва ПДВ враховано). Відповідно до пп 93 п. 4 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономіки надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель. На підставі вищевикладеного, просимо надати роз’яснення щодо вищевикладеного питання. З повагою, Голова відокремленого підрозділу ______________ АРТЕМ Мякінченко ____________________________________________________________ Адреса: 73027, м. Херсон, Корабельний район, вул. Уварова, буд. 4а/29б тел.: (066) 860 01 11 ел. пошта: [email protected]
Відповідь
03.04.2025 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
1015 / 1329
Вітаємо Вас, шановні колеги! Просимо надати роз’яснення щодо застосування вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Постанова) в частині що стосується визначення предмету закупівлі під час закупівлі робіт. В нашому випадку виникла необхідність проведення закупівлі робіт з будівництва місцевої автоматизованої системи централізованого оповіщення територіальної громади (далі - МАСЦО). МАСЦО є об’єктом будівництва, на який розроблений та затверджений проєкт (проєктно-кошторисна документація), складений зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва. МАСЦО складається з окремих складових – лінійних об’єктів, споруд, що мають окремі об’єктні кошториси (кошторисні розрахунки). Лінійні об’єкти, споруди зі складу МАСЦО територіально знаходяться в різних локаціях (частинах територіальної громади) та не пов’язані між собою, крім як функціональним призначення у складі МАСЦО. Питання: чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель визначення окремим предметом закупівлі - робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) зі складу МАСЦО, якщо він має окремий об’єктний кошторис (кошторисний розрахунок), навіть якщо їх кілька, а зведений кошторисний розрахунок вартості об’єкту будівництва перевищує вартісну межу, визначену частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови); чи не буде порушенням вимог законодавства з питань закупівель укладення Замовником прямих угод з Підрядником (Підрядниками), якщо вартість робіт по об’єкту (лінійному об’єкту, споруді) відповідно до об’єктного кошторису (кошторисного розрахунку) зі складу МАСЦО не перевищує вартісної межі, визначеної частиною першою ст. 3 Закону (пунктом 10 Постанови).
Відповідь
26.03.2025 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
1058 / 1330
Міністерство освіти і науки України як державний замовник укладає договори з організаціями-виконавцями переможцями конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, проведеного відоповідно до Порядку проведення конкурсного відбору наукових, науково-технічних робіт, що плануються до виконання за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 р. № 739, та Положення про проведення Міністерством освіти і науки України конкурсного відбору науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням, затвердженого наказо МОН від 09.02.2017 № 192, в Міністерстві юстиції України 10 березня 2017 р. за № 339/30207. Розглядаємо 1 з випадків. Під час формування конкурсної заявки Заявником вказано про необхідність залучення організації-співиконавця до виконання науково-технічної роботи із зазначенням її офіційної назви, вартість таких робіт становить 2000,0 тис. грн. В такому разі, чи можна під час укладення договорму між МОН (Замовник) та підприємством, установою, організацією (Виконавець) закначати назву органцізації-співвиконавця у явному вигляді чи варто вказувати, що організацію виконавця буде визначено за результатами публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт)? Просимо надати роз'яснення чи може Виконавець укладати прямий договір із організацією-співиконацем без проведення публічних закупівль в двох різних випадках: 1) якщо у договорі в явному вигляді зазначено назву організації-співиконавця та зазначено чим обумовлнено цю небхідність; 2) у договорі зазначено, що організацію-співиконавця буде визначено за результатами проведеннь публічних закупівель (з урахуванням вартості таких робіт), разом з тим у Заявці назву організації зазначено у явному вигляді. Консультацію просимо надати відповідно до норм закону "Про публічні закупівлі", без посилань на подібні звернення або узагальнені відповіді, оскільки вони не містять інформації про описаний вище випадок.
Відповідь
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2