|
|
10.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, що закуповуються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів та інші суб'єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж за тих самих умов, що і замовник.
Просимо надати консультацію щодо умов, при наявності яких, можливе застосування вказаної вимоги Закону. Чи поширюється дія Закону на випадки закупівлі продукції для реалізації в закладах громадського харчування, у тому числі сировини для приготування страв?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
05.05.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру входить понад 50 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання.
В систему регіональних інститутів землеустрою входить 25 державних підприємств, які є самостійними суб’єктами господарювання, засновані та діють на основі державної власності та входять до сфери управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Стаття 17 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачає підстави відмови в участі у процедурі закупівлі.
Однією з підстав для обов’язкового прийняття рішення про відмову учаснику у процедурі закупівлі є пункт 7 частини 1 статті 17, а саме:
тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника;
У статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено поняття пов’язаної особи.
Статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено один із принципів здійснення закупівель, а саме недискримінація учасників.
Вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах.
Відповідно до статті 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.
Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення по наступним питанням:
1) чи не є дискримінаційним пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі» по відношенню до учасників процедури закупівлі, які входять до сфери управління одного органу?
2) чи не порушує пункт 7 частини 1 статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі», який є прямою вказівкою на відмову у процедурі закупівлі учасників, які входять до сфери управління одного органу, право бути учасником закупівлі?
3) чи порушуються норми антимонопольного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
4) чи порушуються норми антикорупційного законодавства у разі участі у процедурі закупівель учасників, які входять до сфери управління одного органу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону “пов’язана особа” - особа, яка відповідає будь-якій з таких ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над учасником процедури закупівлі або контролюється таким учасником процедури закупівлі, або перебуває під спільним контролем з таким учасником процедури закупівлі; фізична особа або члени її сім’ї, які здійснюють контроль над учасником процедури закупівлі; службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, уповноважена здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин, та члени сім’ї такої службової (посадової) особи; фізичні особи - члени тендерного комітету, керівник замовника та/або члени їхніх сімей, які здійснюють контроль над учасниками процедури закупівлі або уповноважені здійснювати від імені учасника процедури закупівлі юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення цивільно-правових відносин.
Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника процедури закупівлі безпосередньо або через більшу кількість пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, що надають можливість визначати умови господарської діяльності, надавати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі, або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), що становить не менше ніж 25 відсотків статутного капіталу учасника процедури закупівлі.
Таким чином, під час проведення процедур закупівель замовник перевіряє наявність підстав, зазначених у пункті 7 частини першої статті 17 Закону, в частині пов’язаності учасників з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
|
|
|
27.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які обов'язкові документи необхідно надати в органи казначейства після підписання та оприлюднення договору з учасником(тендер)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Відповідно до абзацу дев’ятого частини другої статті 7 Закону перевірка наявності документів, визначених в абзаці другому цієї частини, проводиться підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, який здійснює обслуговування замовника, шляхом перегляду документів, розміщених в електронній системі закупівель.
При цьому Порядок реєстрації та обліку бюджетних зобов’язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України затверджений наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309. Так, пунктом 7 цього Порядку Державну казначейську службу України уповноважено надавати роз'яснення з питань його застосування.
|
|
|
27.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» згідно з Законом України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) відноситься до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону. При цьому частиною 1 статті 10 передбачено, що замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме звіт про укладені договори, протягом одного дня з дня укладення договору.
Зважаючи на те, що формою Звіту про укладені договори, затвердженої наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22.03.2016 № 490, не передбачено оприлюднення скан-копії самого договору, просимо надати відповідь, чи є обов’язковим оприлюднення скан-копії договору при оприлюдненні Звіту про укладені договори у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 61/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3488dbfa-a76b-4400-b8ba-c3dd58df91cd&lang=uk-UA.
|
|
|
24.04.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, прошу Вас надати роз'яснення щодо зазначення в договорах по відкритих торгах та до порогових закупівлях CPV коду та обов'язкового розшифрування цього коду. Тобто: CPV код "Назва коду із словника" (конкретна назва закупівлі). Бажано із якимось прикладом.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповіді у запитах 53/2016 та 430/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d5ed0189-e70a-421d-a815-f652f3872c55&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a881aefb-c10f-4d77-84cc-66f59f08ab0b&lang=uk-UA.
Крім того, зазначаємо, що питання укладення договору про закупівлю в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення договору про закупівлю” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc.
|