21.08.2020 року було оголошено спрощену закупівлю UA-2020-08-21-005358-С, відповідно до Порядку №708 визначено предмет закупівлі код ДК 021:2015 -30190000-7 Офісне устаткування різне (папір офісний А4,А3, офісне устаткування різне).Відповідно до Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі від 11.06.2020 №1082 було в оголошенні оприлюднено код товару кожної номенклатурної позиції предмета закупівлі. 1) Чи буде вважатися порушенням, що в укладеному договорі в предметі закупівлі, в конкретній назві не прописані номенклатурні позиції предмета закупівлі як в оголошенні? 2)Чи буде вважатися порушенням що в оголошенні 23 позиції товару (У зв'язку з об'єднанням кодів відповідних класифікаторів предмета закупівлі номенклатурних позицій товару), а в Договорі 44 позиції товару? При цьому загальна кількість товарів однакова.

Стосовно тендерного комітету.

Доброго дня. В мене два питання. Перше. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 169 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) здійснюють публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. Тобто, відповідно до ст. 14 Закону. Згідно із ст. 14, п. 15, Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 Закону. Згідно із статтею 41, п. 5 «Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:…» Оскільки, спрощена закупівля проводиться відповідно до вимог Закону, проект договіру є додатком до оголошення і його зміст повинен відповідати вимогам ст. 41, зокрема «про істотні умови» (про які вже всі забули). Виникає проблема не тільки на етапі підписання договору, але й на етапі участі у закупівлі, бо учасник вже відкоригував свій договір під теперішні реалії (без урахування істотних умов, які, відповідно до Закону не можуть змінюватися, крім окремих випадків), інший підписувати не згоден. Питання: Чи повинен замовник викладати умови ст.41 Закону у договорі при проведенні спрощенної закупівлі в умовах воєнного стану. Чи Постанова 169 вносить якісь корективи з цього приводу? Друге. Відповідно до останніх змін, внесених у Постанову 168 від 28.02.22 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану», «Придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, може здійснюватися без застосування порядку проведення спрощених закупівель та/або електронного каталогу у разі, коли: відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом.» Відповідно до с. 3, п. 7 Закону 7. Придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі: якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом). Питання: Якщо спрощена закупівля проводиться відповідно до Постанови 169, достатньо щоб спрощену закупівлю через відсутність учасників було відмінено лише один раз, після чого можна укладати договір із любим постачальником, вірно я розумію?

Доброго дня, скажіть будь ласка ми навчальний заклад чи можемо ми укласти договора на продукти харчування, якщо загальна сума договору перевищує 50 тис.грн., а по коду ДК ні, чи потрібно застосовувати спрощену процедуру?

Згідно з пунктом 11 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення заходів і офіційних прийомів за участю зокрема Голови Верховної Ради України, здійснюється за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів або надання послуг окремо для кожного заходу чи офіційного прийому. Прошу дати відповідь, чи правомірним буде використання Замовником даної норми для визначення предмета закупівлі товарів і послуг, необхідних для проведення зазначеного заходу, із урахуванням нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"? При нагоді інформую, що Управління справами Апарату Верховної Ради України не наділено правом офіційного тлумачення законів та наказів міністерств.