|
|
10.10.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Будь-ласка, допоможіть у наступному питанні: чи може замовник при закупівлі товару - засобів радіоелектронної боротьби для потреб територіальної оборони (відповідно до заявок в/ч) використовувати код ДК 021:2015: 35730000-0 — Електронні бойові комплекси та засоби радіоелектронного захисту? Адже казначейство відмовляється реєструвати договір мотивуючи тим, що це є бойова зброя, яку ОМС не мають права закуповувати. Додатково від УО: під час визначення коду ДК УО керується скажемо так - другою частиною назви коду, де прописано конкретно - "ТА засоби радіоелектронного захисту". Крім того, невірний код ДК може призвести до того, що потенційні учасники, які підписані на відповідні категорії закупівель, не отримають повідомлення про закупівлю, що обмежує їхній доступ, до того ж УО несе персональну адміністративну відповідальність за невірно визначений код ДК. Дуже буду вдячна за надані роз’яснення!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, що розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Тому, з питань казначейського обслуговування пропонуємо додатково звернутися до Казначейства.
|
|
|
10.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1254 внесено зміни до Постанови «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
В зв’ язку з чим виникає необхідність отримати роз’яснення з наступного питання:
Державне некомерційне підприємство «Національний інститут раку» є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» та отримує кошти у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244.
Замовником в 2024 році було проведено процедуру закупівлі відкритих торгів на виконання робіт з розроблення проектної документації стадії проект.
В процесі розроблення проектної документації на стадії П виникла необхідність відповідно до наданих технічних умов виконати проектування додаткових об’єктів будівництва (РП, БКТП), зовнішніх інженерних мереж (в тому числі за межами ділянки), а також проведення додаткових інженерних вишукувань, які неможливо було передбачити в початковому завданні на проєктування та проведення закупівлі відкритих торгів.
Додаткові роботи є сумісними та пов’язаними з предметом закупівлі основного договору, а тому виникає необхідність здійснити закупівлю в рамках Ukraine Facility в того самого виконавця робіт відповідно до пункту 13 відповідно до підпункту 1 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами й доповненнями), а саме:
«8) у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі».
Враховуючи вищезазначене та зміни від 25.09.2025 № 1254 до Особливостей щодо здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244 просимо дати роз’яснення з наступного питання:
Чи розповсюджується положення пункту 13 Особливостей на здійснення закупівлі товарів, робіт та послуг щодо Особливостей в рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. N 244, передбачених останніми змінами від 25.09.2025 № 1254?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 "Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
|
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою дотримання замовниками принципу відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, забезпечення добросовісної конкуренції між учасниками та інших принципів Закону, пропонуємо Уповноваженому органу опрацювати питання вдосконалення процедури закупівлі без використання електронної системи шляхом доповнення існуючої процедури наступними положеннями:
1. Оприлюднений замовником протокол розкриття тендерних пропозицій/пропозицій обов’язково має містити інформацію про всіх учасників, які надавали пропозиції після оприлюднення плану закупівлі, а не тільки про визначеного переможця закупівлі.
2. У випадку, якщо критерієм визначення переможця є ціна 100%, замовник має зазначити в протоколі обґрунтування його рішення про вибір переможцем учасника, який запропонував ціну, що є вищою або дорівнює ціні інших учасників.
3. Строк від дати оприлюднення оголошення про внесення закупівлі до плану закупівель замовника і до дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
4. Строк від дати оприлюднення оголошення про проведення закупівлі до дати проведення закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
5. Строк від дати оприлюднення інформації про переможця закупівлі до дати укладення договору з переможцем закупівлі має бути не менше п’яти робочих днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи будуть опрацьовані порушені у запиті питання та розглянуто можливість їх врахування під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
02.10.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми займаємось постачанням деревини (дров паливних) для державних установ, військових частин та органів місцевого самоврядування за результатами проведених процедур публічних закупівель. Наша діяльність є критично важливою для забезпечення теплопостачання та енергетичної безпеки, особливо у період воєнного стану.
Разом з тим, у процесі виконання договорів виникає серйозна проблема. Відповідно до ч. 5 п. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та п. 19 «Особливостей здійснення публічних закупівель» (зміни від 01.09.2025), зміни до договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару можуть бути внесені не раніше ніж через 90 днів з дня підписання договору або внесення до нього змін щодо збільшення ціни, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення загальної суми договору. Водночас законодавством передбачено винятки: зазначене обмеження не застосовується у разі закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Однак деревина, яка є біржовим товаром із високою динамікою ціни, до цього переліку не включена. На практиці це призводить до суттєвих проблем: ціна деревини формується виключно за результатами біржових аукціонів, і вона може змінюватися навіть щотижня.
Постачальники, уклавши тендерні договори, фактично змушені виконувати їх собі у збиток, оскільки перегляд ціни можливий лише через 90 днів.
Це створює ризик зриву постачання деревини для бюджетних установ, військових частин, громад, а також зменшує конкуренцію на торгах.
Держава втрачає кошти через недоотримання продукції та обмежену участь постачальників у закупівлях.
У зв’язку з викладеним, просимо Міністерство економіки України:
1.Надати офіційні роз’яснення щодо застосування норм Закону у випадку закупівлі деревини, аби уникнути штрафних санкцій та односторонніх відмов від виконання договорів.
2. Чи можливо розглянути можливість внесення змін до законодавства та «Особливостей здійснення публічних закупівель», передбачивши виняток для деревини як біржового товару аналогічно до пального, газу та електроенергії.
Вважаємо, що вирішення цього питання сприятиме збалансуванню інтересів держави та бізнесу, а також забезпечить безперебійність постачання деревини у нинішніх умовах воєнного стану.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 01.10.2025 № 3323-04/66043-06 "Щодо внесення змін до особливостей стосовно прозорого будівництва та цифровізації", що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=66043Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-10 пункту 19 Особливостей. Так, підпунктом 7 пункту 19 Особливостей передбачено внесення змін у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Водночас збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадку, передбаченому підпунктом 7 пункту 19 Особливостей, без зміни обсягу закупівлі. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що Міністерством ведеться постійна робота щодо вдосконалення сфери публічних закупівель з урахуванням змін, досвіду та практики застосування законодавства у сфері закупівель, а також здійснюється аналіз проблемних питань при застосуванні законодавства. В рамках цієї роботи опрацьовуються питання, порушені користувачами інфоресурсу, та у разі необхідності враховуються під час внесення змін до законодавства у сфері публічних закупівель.
|
|
|
02.10.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить процедуру закупівлі за предметом: бензин А-95, дизельне паливо (код ДК 021:2015: 09130000-9 – Нафта та дистиляти), ідентифікатор закупівлі в електронній системі: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-27-010200-a .
За результатами розкриття тендерних пропозицій електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною було визначено пропозицію одного учасника.
Під час розгляду цієї пропозиції Замовником встановлено наступне:
1. Запропоновані учасником ціни на бензин та дизельне паливо є вищими від цін, які фактично застосовуються на ринку на дату розгляду пропозиції (що підтверджується отриманими комерційними пропозиціями, фіксацією роздрібних цін на АЗС та інформацією з відкритих джерел).
2. При перевірці інформації в електронній системі закупівель «Prozorro» виявлено, що цей учасник у попередніх процедурах подавав пропозиції за значно нижчими цінами, ніж ті, які подані у нашій закупівлі.
3. Також наявні підтверджені факти відмови учасника від підписання договорів з іншими замовниками через неможливість виконати зобов’язання за запропонованими ним занадто низькими цінами.
З огляду на викладене, у Замовника виникає питання щодо правомірності укладення договору з таким учасником, адже існує ризик:
• подання учасником недостовірної інформації щодо ціни, що є суттєвою при визначенні результатів процедури (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»);
• можливості неефективного використання бюджетних коштів у разі укладення договору (ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Просимо консультативно-дорадчої допомоги:
1. Чи має Замовник право укласти договір за такою тендерною пропозицією, враховуючи виявлені обставини?
2. Чи повинен Замовник, за наявності документально підтверджених фактів подання учасником недостовірної інформації про ціну та відмов від виконання договорів у інших процедурах, відхилити пропозицію відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, пункт 44 Особливостей містить перелік підстав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
При цьому будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.
|