Доброго дня! Під час ознайомлення зі змінами до Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року у нас виник ряд запитань, що стосуються практичного застосування вказаних змін при провадженні практичної діяльності з закупівель. 1. Відповідно до пункту 8 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень одним з трьох способів: або з застосуванням процедури відкритих торгів, з особливостями затвердженими постановою постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 року, або з застосуванням спрощених закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», або шляхом запиту ціни пропозицій в електронному каталозі. Чи вірно ми розуміємо, що уповноважена особа на свій розсуд обирає один з трьох способів закупівлі і жоден спосіб закупівлі не призведе до порушення з боку замовника? 2. В Постанові Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022 року в редакції від 21.07.2023 року не регламентований порядок закупівлі товарів та послуг вартістю менше 200 тис. гривень та робіт вартістю менше 1,5 млн. гривень, чи можна такі закупівлі проводити без застосування процедур закупівель з дотриманням вимог статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі»? 3. Який критерій для визначення вартісних меж для застосування відкритих торгів або спрощених закупівель, або запиту ціни пропозицій, мається на увазі саме вартість товару чи послуг за договором, чи сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за Єдиним закупівельним словником? 4. В разі якщо критерієм для визначення вартісних меж для визначення способу закупівлі є сума за предметом закупівлі по четвертому знаку за єдиним закупівельним словником, то з якого саме моменту необхідно визначати такі вартісні межі з початку року чи з моменту набрання чинності Постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 18.07.2023 року? 5. Який порядок закупівлі товарів робіт і послуг в разі якщо процедура закупівлі, яку обрала уповноважена особа, (відкриті торги, спрощена закупівля або запит ціни пропозицій) не відбулась через відсутність пропозицій учасників?

Відповідно до статті 14 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ДП «MTП «Чорноморськ» зобов’язано оприлюднювати річну фінансову звітність за рік разом з аудиторським висновком, який надасться суб’єктом аудиторської діяльності за результатами аудиту такої фінансової звітності. Відповідно до частини 1 статті 29 ЗУ «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» суб’єкт аудиторської діяльності для надання з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників, засновником у недержавних унітарних підприємствах, органом управління за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики державних (комунальних) підприємств та господарських товариств, у яких державі належить 100 відсотків акцій (часток, паїв) статутного капіталу, іншим вищим органом управління відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідно до п.10.2 Статуту ДП «MTП «Чорноморськ», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 грудня 2017 № 449 до виключної компетенції наглядової ради ДП «MTП «Чорноморськ» належить обрання незалежного аудитора Підприємства та визначення умов договору, що укладається з ним, встановлення розміру оплати його послуг (згідно п. 7.2. Статуту функції Наглядової ради Підприємства до проведення першого засідання Наглядової ради здійснює Уповноважений орган управління, тобто Міністерство інфраструктури України). Так, у статті 29 Закону про аудит, зокрема передбачено, що для проведення конкурсу підприємство, що становить суспільний інтерес, має розробити і оприлюднити порядок його проведення і однозначні прозорі та недискримінаційні критерії відбору щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності. Тобто підприємство має подати Органу управляння ДВІ ПРОПОЗИЦІЇ. -ДП «МТП «Чорноморськ» є замовником у розумінні статті 1 Закону про закупівлі, а отже умови, порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, включаючи обрання переможця, визначення ціни договору тощо, регулюються Законом України «Про публічні закупівлі». При цьому, при проведенні закупівлі в порядку, визначеному Законом про закупівлі, не вбачається за можливе одночасно забезпечити дотримання положень Закону про аудит, зокрема в частині необхідності подання на розгляд органу, що призначає суб’єктів аудиторської діяльності, щонайменше двох суб’єктів аудиторської діяльності. З огляду на наведене та враховуючи те, що виключні повноваження щодо обрання незалежного аудитора, визначення умов договору, що укладається з ним, та встановлення розміру оплати його послуг згідно Статуту належать Уповноваженому органу управління ДП «МТП «Чорноморськ», не вбачається за можливе укласти договір з одночасним дотриманням вимог Законів України «Про публічні закупівлі» та «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність». У зв’язку із зазначеним, просимо надати роз’яснення – яким чином, із дотриманням норм Закону України «Про публічні закупівлі» можна виконати норму Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», згідно з якою, за результатами конкурсу аудиторський комітет представляє обґрунтовані рекомендації щодо призначення суб’єкта (суб’єктів) аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, які мають включати щонайменше дві пропозиції щодо відбору суб’єктів аудиторської діяльності для проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності, які подаються на розгляд органів, що призначають суб’єктів аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності, якщо за Законом України «Про публічні закупівлі» може бути лише один переможець.

28.11.2019року КАТП 1728 були оголошені торги на закупівлю транспортного засобу. Електронною системою визначений кінцевий термін подання тендерних пропозицій 13.12.2019 21.00., початок акціону 16.12.2019 року 12.47. До акціону електронною системою допущено два учасника. Після проведення аукціону було з'ясовано, що в системі відсутні тендерні пропозиції обох учасників. Тендерна пропозиція одного з учасників з'явилась в системі 16.12.2019 о 17.27. Тендерним комітетом ця пропозиція не була взята до розгляду і прийняте рішення про відміну торгів з підстав п.4 ч.1 ст.31 ЗУ "Про публічні закупівлі". Чи були правомірні наші дії? Дякуємо.

Доброго дня! Проясніть, будь ласка, питання щодо публікації (оприлюднення) на сайті (майданчиках) Прозоро Договорів про відшкодування вартості реабілітаційних послуг для дитини з інвалідностю (далі -Договір)... Відповідно Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення реабілітації дітей з інвалідністю, затвердженого постановою КМУ від 27 березня 2019 року № 309 ( зі змінами ) маємо укладати договори та направляти на реабілітацію діток з інвалідністю. Враховуючи вищевикладене, цікавить - чи доцільно Договір відносити саме до ЗАКУПІВЕЛЬ, оскільки метою Закону України «Про Публічні закупівлі» є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, а закупівля - це є придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Просимо обгрунтувати чи підпадає під дію Закону України «Про Публічні закупівлі» відшкодування вартості реабілітаційних послуг, якщо в розумінні договору відшкодування розглядається не в якості оплати за надані послуги, а в якості компенсаційної виплати. Дякуємо...

Доброго дня! Відповідно до пункту 7 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради. Чи може бути призначеної уповноваженою особою з питань публічних закупівель депутат міської об’єднаної територіальної громади в державній установі, яка знаходиться в іншій об’єднаній територіальній громаді. Адже будь-яких обмежень для депутатів об’єднаної територіальної громади в Законі України «Про публічні закупівлі» не має.