|
28.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Що робити замовнику, якщо період звернення закінчується у вихідний день (наприклад: неділя), учасник звертається у суботу, або в останній день,останній час і замовник не має можливості відповісти на протязі трьох робочих днів (технічно замовнику чомусь неможливо виконати цю норму Закону на майданчику)?
Дуже це напружує, так як: по-перше-у разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично призупиняє перебіг тендеру, по-друге- за несвоєчасне надання або ненадання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель пропонуємо звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
24.10.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, Прошу Вас надати вичерпну відповідь на моє питання-звернення, з посиланням на норму законодавства. Питання полягає у наступному: чи можлива в правовому полі заміна Сторони Договору, а саме Замовника, після підписання Договору із учасником-переможцем до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором, здійснити заміну Сторони в Договорі, шляхом правонаступництва, у зв'язку з реорганізацією Замовника? Так як, ст. 36. ЗУ "Про публічні закупівлі" має вичерпний перелік випадків внесення змін в Договір та така підстава законом не передбачена, а роз'яснення МЕРТу, щодо схожих обставин не надають чіткої відповіді на дане питання. Зокрема відповіді № 220/2016 та № 534/2018.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, а також від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07
Водночас відповідь на подібне за змістом питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=25f532e0-aedf-400d-967c-00bf164cbe0b&lang=uk-UA у запиті № 678/2017.
|
|
17.08.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з абзацом другим ч. 3 ст. 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити ПОТУЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Згідно з ч. 7 ст. 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити СПРОМОЖНОСТІ інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ч. 3 ст. 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у ч. 1 ст. 17 Закону.
Просимо пояснити значення термінів «потужність» та «спроможність» в розумінні Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 17 Закону у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 цього Закону, замовник перевіряє таких суб’єктів господарювання на відсутність підстав, визначених у частині першій цієї статті.
Отже, учасник може залучити суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців, які у випадку, передбаченому статтею 17 Закону перевірятимуться на наявність підстав, визначених у частині першій цієї статті. При цьому поняття "потужності" та "спроможності" у даному випадку є тотожними.
|
|
17.06.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Оголошувалась спрощена закупівля. Аукціон не проводився, так як був один учасник, який і став переможцем. В електронній системі він запропонував ціну 29300,00 грн, а в завантаженій документації цінової пропозиції 29160,00 грн. Чи є це суттєвим порушенням і чи має право замовник підтвердити такого учасника? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту частини дев’ятої статті 14 Закону пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником.
Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Водночас Порядок розміщення інформації про публічні закупівлі, затверджений наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі - Порядок), визначає процедуру розміщення інформації про публічні закупівлі, яка оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу у складі електронної системи закупіель, подання інформації, документів, звернень та скарг, одержання повідомлень через електронну систему закупіель.
Так, згідно з пунктом 3 Порядку у разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.
У свою чергу, перелік підстав відхилення пропозицій визначений частиною 13 статті 14 Закону та є вичерпним.
При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 5.9 Статуту Комунального підприємства «Теплий дім» всі правочини підприємства, що перевищують 10 000 гривень та здійснення платежів підприємства понад 10 000 гривень погоджуються з секретарем Івано-Франківської міської ради.
З метою недопущення порушення законодавства про закупівлі прошу надати роз’яснення, щодо порядку погодження тендерних договорів секретарем Івано-Франківської міської ради.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону. Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі − закупівля) − придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Водночас згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю − договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю у порядку, встановленому Законом, та відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
У свою чергу, згідно зі статтею 24 Господарського кодексу України управління господарською діяльністю у комунальному секторі економіки здійснюється через систему організаційно-господарських повноважень територіальних громад та органів місцевого самоврядування щодо суб'єктів господарювання, які належать до комунального сектора економіки і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
При цьому відповідно до статті 17 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.
Таким чином, відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад не є предметом регулювання Закону.
|