Замовник відхилив пропозицію, без надання періоду виправлення помилок чи уточнення. Мотивувавши свої дії тим, що ми, як учасник, не надали деякі документи по кваліфікації. В той ж час, нами було повідомлено замовника, що документи були завантажені але в період завантаження їх, на тендерному майданчику відбувались технічні збої, що є підтверджено офіційно, листом з юридичного відділу обраного майданчика, тим не менше нас відхилили і не надали терміну 24 години для виправлення недоліків. Як поступати в даній ситуації і чи підлягають оскарженню такі дії замовника?

Чи потрібно, при проведенні конкурентного діалогу на другому етапі, учасникам подавати кваліфікаційні критерії відповідно до статті 16 та вимоги, що встановлені статтею 17?

Добрий день! Згідно п.12 ч.1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" в редакції від 19.04.2020 р. замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов'язаний відхилити ТП учасника в разі якщо службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі...була притягнута згідно із законом до відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з використанням дитячої праці чи будь-якими формами торгівлі людьми. За запитом органи МВС повідомили, що довідка за такою формою не надається, надається лише загальна довідка про відсутність судимості та що до кримінальної відповідальності особа не притягувалась. Питання: чи буде вважатись правильною підставою для підтвердження учасником вимог по п.п.12,5,6 ч.1 ст.17 Закону надання однієї довідки з МВС, за формою, що надає вказаний орган?

Доброго дня, ми, комунальне підприємство, яке частково фінансується з бюджету міста Києва, 14.04.2020 року розпочали проведення допорогової закупівлі через електронну систему Прозорро на суму 198 000 грн. За результатами завершення кінцевого строку подання, учасниками було подано лише одну пропозицію по даній закупівлі. Дана пропозиція відповідає умовам оголошення про проведення допорогової закупівлі, у зв’язку з чим ми визначили даного учасника переможцем. І на разі хочемо укласти договір про закупівлю за результатами проведення даної допорогової закупівлі. При проведенні допорогових закупівель Замовники керувались Наказом ДП "Прозорро" № 10 від 19.03.2019 "Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та Наказом ДП "Прозорро" № 11 від 20.03.2019 "Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі". У зв’язку із набуттям чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення чи правомірним буде після 19.04.2020 року укладення договору про закупівлю за результатами даної допорогової закупівлі, яка розпочата до набуття чинності нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону, а саме відповідно до, Наказу ДП "Прозорро" № 10 від 19.03.2019 "Про затвердження Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та Наказу ДП "Прозорро" № 11 від 20.03.2019 "Про внесення змін до Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншої за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 ЗУ "Про публічні закупівлі" та враховуючи положення статті 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи?

17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема:5) чи може новий розпорядник коштів місцевого бюджету у січні 2021 року, і якщо так - то у яких випадках (за дотримання яких умов), забезпечити організацію закупівель закладами, установами та організаціями, що мають бути передані у власність сформованих територіальних громад, за спрощеною закупівлею або без застосування процедур відкритих торгів, для того, виключно на період здійснення державної реєстрації та оприбуткування у нових власників/балансоутримувачів відповідного майна чи об’єктів майнових прав?