Консультації з питань публічних закупівель

ТОВ «Сучасні вантажівки» просить надати роз’яснення щодо практичного застосування пункту 6-1 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861, у частині визначення показників МВ (митна вартість сировини), ІВ (вартість імпортної сировини) та ВС (виробнича собівартість товару) під час використання виробником імпортного транспортного шасі на давальницьких умовах. Маємо таку виробничу модель: 1. Українське підприємство А, яке є резидентом України, є власником автомобільного шасі іноземного виробництва. Шасі було раніше імпортоване в Україну підприємством А, пройшло митне оформлення та обліковується у нього на балансі. 2. Підприємство А не продає шасі виробнику, а передає його українському підприємству Б на підставі договору як давальницьке майно для виробництва завершеного транспортного засобу. 3. Право власності на шасі протягом виробничого процесу залишається за підприємством А. 4. Українське підприємство Б здійснює на території України необхідні технологічні операції, використовує власні та/або придбані матеріали, вузли, агрегати і комплектуючі та за результатами виробничого процесу виготовляє новий завершений транспортний засіб. 5. Відповідно до виробничої, сертифікаційної та іншої документації саме підприємство Б є виробником завершеного транспортного засобу, який надалі може бути предметом публічної закупівлі та щодо якого виробником визначається ступінь локалізації. Таким чином, імпортне шасі є невід’ємною складовою готового транспортного засобу, проте воно: - не було імпортоване безпосередньо виробником Б; - не було придбане виробником Б у постачальника-резидента; - передано виробнику Б виключно як давальницьке майно без переходу права власності. При цьому чинне нормативне визначення показників МВ та ІВ прямо не описує випадок, коли імпортна складова передається виробнику іншою українською юридичною особою на давальницьких умовах без продажу та без переходу права власності. У зв’язку з цим просимо надати відповідь на такі питання: 1. Чи повинна вартість імпортного автомобільного шасі, переданого виробнику на давальницьких умовах, враховуватися при визначенні ступеня локалізації нового завершеного транспортного засобу, виробленого з використанням такого шасі? 2. Якщо така вартість повинна враховуватися, до якого саме показника формули вона має бути включена: - до МВ; - до ІВ; - лише до показника ВС; - або в іншому порядку? 3. Яка саме вартість такого давальницького імпортного шасі повинна використовуватися для цілей калькуляції локалізації: - митна вартість шасі, визначена під час його первісного імпорту підприємством А; - первісна бухгалтерська вартість у підприємства А; - балансова вартість шасі на дату передачі виробнику; - договірна/оціночна вартість, зазначена в акті передачі давальницького майна; - або інша вартість, визначена законодавством? 4. Чи повинна вартість давальницького шасі включатися до показника ВС – виробничої собівартості завершеного товару – для цілей розрахунку ступеня локалізації, якщо відповідно до правил бухгалтерського обліку таке шасі не переходить у власність виробника та обліковується ним як давальницьке майно? 6. Чи допускається для цілей розрахунку ступеня локалізації ситуація, за якої вартість імпортного давальницького шасі не включається до показників МВ та ІВ і одночасно не включається до ВС, незважаючи на те, що це шасі фізично та функціонально є основною складовою завершеного транспортного засобу? 7. Чи правильно ми розуміємо, що сам факт використання давальницької схеми не є перешкодою для включення завершеного транспортного засобу до переліку товарів з підтвердженим ступенем локалізації за умови, що заявником є безпосередньо виробник завершеного транспортного засобу, який виконує передбачені законодавством технологічні операції та має належні підтверджуючі документи?

доброго дня. на додаткові роботи по об'єкту капітального ремонту в листопаді 2025 року зроблено експертизу. Підкажіть, чи потрібно повторна експертиза?

Доброго дня! Просимо надати рекомендації та роз’яснення, щодо правильного алгоритму дій. Замовником (ОМС) проведено закупівлю дизельного генератора вартістю понад 500 тис. грн шляхом запиту ціни пропозицій відповідно до Особливостей. У запиті була зазначена конкретна модель (бренд) генератора - Х з технічними характеристиками. Учасник подав найбільш економічно вигідну пропозицію саме на цю модель та визначений переможцем. Під час підготовки договору постачальник запропонував замість Х поставити генератор іншого бренду, надавши порівняльну таблицю, згідно з якою нова модель має покращені технічні та якісні характеристики. Ціна при цьому не збільшується. Просимо роз’яснити: 1. Чи може Замовник погодити таку заміну ще до укладення договору, якщо нова модель має кращі характеристики? 2. Чи правомірно спочатку укласти договір на модель -Х, зазначену в пропозиції переможця , а після цього внести зміни додатковою угодою на підставі пп. 3 п. 19 Особливостей як покращення якості предмета закупівлі? 3. Чи допускає пп. 3 п. 19 Особливостей заміну на іншу марку та модель, якщо це той самий вид товару, характеристики покращуються, а сума договору не збільшується? 4. Які документи та обґрунтування доцільно оформити Замовнику для підтвердження правомірності такої заміни? Завчасно дякую!

З державною установую був укладений договір з водоканалом про надання послуг з централізованого водопостачання. З 1 вересня набули чинності зміни ло Постанови КМУ № 1178. У нашому випадку змінився тариф за абонентське обслуговування. Казначейство відмовляється реєструвати додаткову угоду на зміну тарифу ,покладаясь на зміни до Постанови 1178. Кажуть ,що треба укладати новий договір.Так чи ні. Поячніть ,будь ласка.

Добрий день! Відповідно до Положення про Управління поліції охорони з фізичної безпеки в м. Києві, Управління утримується за рахунок коштів від надання послуг з охорони, які здійснюються на договірних засадах, інших джерел, не заборонених законодавством України. Управління не є розпорядником або отримувачем бюджетних коштів (за цільовим призначенням на поточні та капітальні видатки) для провадження господарської діяльності. На початку року між Управлінням та філією «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця» укладено договір про закупівлю послуг з охорони територій та об’єктів виробничих підрозділів філії «Вокзальна компанія» акціонерного товариства «Українська залізниця». Умовами договору передбачено здійснення заходів охорони виключно суб’єктами охоронної діяльності державної форми власності, співробітниками поліції охорони. З метою забезпечення виконання укладених договірних відносин, в зв’язку із обмеженням кількості особового складу УПО ФБ в м. Києві для забезпечення виконання охоронних заходів виникла потреба у залученні додаткових сил органів та підрозділів поліції охорони інших Управлінь (Договори субпідряду). Чи потрібно в даному випадку проводити процедуру закупівель (переговорну)?