Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

ПАТ «УКРНАФТА» висловлює повагу та звертається з наступним. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Згідно з пунктом 4 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 15 квітня 2020 року № 708 визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163. Ураховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення, чи містить законодавство у сфері публічних закупівель обмеження щодо можливості визначення замовником в межах однієї процедури відкритих торгів предметом закупівлі робіт зі спорудження більше ніж одного об’єкта будівництва, а саме спорудження трьох окремих свердловин, щодо кожної з яких розроблено окрему проектно-кошторисну документацію.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо визначення предмета закупівлі в разі закупівлі робіт міститься в запиті № 647/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:

https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8c7ed4a9-cb29-4347-ab8e-f89436907709&lang=uk-UA

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Публічні закупівлі відповідно до Особливостеий здійснюється замовником на підставі наявноії потреби або у разі плановоії потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Згідно пункту 10 Особливостей замовники здійснюють закупівлі робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному Особливостями.
У свою чергу, відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) (далі - Порядок).
Так, згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт. Відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням, зокрема положень кошторисних норм України “Настанови з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (далі - Настанови). Відповідно до Настанови об’єкт будівництва – будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.
Виходячи з вищезазначеного, визначення предмета та вартості закупівлі робіт здійснюється з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 та за об’єктом будівництва. При цьому під час розміщення в електронній системі закупівель інформації про предмет закупівлі в окремих полях зазначається інформація щодо назви предмета закупівлі та коду за показниками другої - п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника у разі визначення предмета закупівлі - роботи, згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11.06.2020 № 1082.
Водночас згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. Поряд з цим відповідно до частини четвертої статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними Законом.
З огляду на викладене та виходячи зі змісту Закону, Порядку та Особливостей, замовникові заборонено ділити предмет закупівлі з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно, з урахуванням специфіки предмета, дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та мети Закону. Крім того, проведення однієї або декількох процедур закупівлі з дотриманням вимог, передбачених пунктом 6 Особливостей та вартісних меж, встановлених Особливостями законодавством не обмежено.

09.02.2024

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4066 / 4440

Переможцем закупівлі (без проведення електронних торгів) стала юридична особа ТОВ "Х+", Відповідно до рішення міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано, що ТОВ "Х" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, під час участі у тендерній процедурі закупівлі. ТОВ "Х" та ТОВ "Х+" мають однакових власників, засновників, директора, тобто є пов'язаними особами відповідно до п.20 ч.1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. У зв’язку з вище викладеним, прошу надати інформацію, чи розповсюджується обмеження, встановлені п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв’язку з притягненням ТОВ «Х» до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» на пов’язану юридичну особу - ТОВ «Х+».

Відповідь

07.02.2024

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

6119 / 6593

03.10.2019 між учасником та Замовником було укладено договір про закупівлю за результатами проведення переговорної процедури закупівлі. В ході виконання договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, які не були передбачені проектною документацією. Вказані додаткові роботи були виконані підрядником. В подальшому до проектної документації було внесено зміни та відкореговано проектно-кошторисну документацію з врахуванням виконаних додаткових робіт. Станом на даний час потребують розяснення з приводу того, яку редакцію Закону Про публічні закупівлі застосовувати до переговорної процедури, так як на момент укладення договору 03.10.2019 діяла інша редакція Закону (ст. 35) яка не мала виключень щодо проведення переговорної проведури. Однак, ст. 40 Закону в редакції Закону з 19.04.2020 забороняє проводити переговорну процедуру закупівлі (п.6 ч.2) у випадку необхідності закупівлі додаткових робіт у того ж виконавця, у випадку якщо основний договір не був укладений за результатами тендеру. За положеннями ст. 5 Цивільного кодексу України, Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Однак, правовідносини із Замовником виникли в рамках договору укладеного за результатами переговорної процедури закупівлі від 03.10.2019 на підставі старої редакції Закону. Тому, просимо надати розяснення, якщо договір про закупівлю був укладений за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі Закону в редакції чинній, до 19.04.2020 року і у замовника виникла необхідність закупити у того ж самого виконавця додаткові роботи, які невід'ємно пов'язані з основним договором (та які фактично виконані підрядником) норми Закону в якій редакції потрібно застосовувати для проведення переговорної процедури (п.6 ч.2 ст. 35 старого Закону чи п.5 ч.2 ст. 40 Закону в новій редакції)?

Відповідь

13.12.2023

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

5343 / 5860

Шановні панове! Я звертаюся до вас та прошу роз’яснити чи підпадає державне підприємство під визначення Замовник у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» виходячи з наступного. Державне підприємство засноване на державній власності та належить до сфери управління відповідного Уповноваженого органу управління. Відповідно п. 2.1 Статуту, підприємство створено та діє з метою підготовки, супроводження, управління, реалізації з дотриманням вимог законодавства та в межах повноважень інвестиційних проектів, проектів, спрямованих на будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт), ремонт, модернізацію інфраструктури, об’єктів, в тому числі таких, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, виконання в установленому законодавством порядку функцій замовника будівництва, а також отримання прибутку (доходу) від своєї господарської діяльності. Діяльність державного підприємства, як і інших груп управління проектами, що здійснюють супровід Проєктів, які фінансуються за кошти Міжнародних фінансових організацій регламентовано Порядком діяльності груп управління проектами економічного і соціального розвитку України, які підтримуються міжнародними фінансовими організаціями, затвердженим наказом Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства юстиції України від 29.10.2002 року № 905/308/550/93/5. При цьому, жодних індивідуальних актів державних органів, які б регулювали діяльність та / або покладали б конкретно на наше державне підприємство певні функції із забезпечення суспільних потреб держави або населення, немає. Крім того, вважаємо за доцільне повідомити, що єдиним джерелом доходу державного підприємства є господарсько-правовий договір із уповноваженим органом управління на надання послуг з поточного управління та супроводу Проєктів, що фінансуються Міжнародними фінансовими організаціями. Зазначений договір укладається за результатами переговорної процедури та публікується на Прозорро. З урахуванням вищенаведеного, прошу роз’яснити мені чи відноситься наше державне підприємство до Замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».

Відповідь

13.11.2023

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

5158 / 5600

Між КП "Донецький регіональний центр поводження з відходами" та ТОВ "Хозхімсервіс" за наслідками переговорної процедури UA-2021-10-18-014732-c укладений договір №2-Т від 03.11.2021 про будівництво сміттєперевантажувальної станції із сортувальним обладнанням у м. Бахмут Донецької області. На теперішній час договір повністю не виконаний. Термін дії договору був встановлений до 31.12.2021. Проте сторони неодноразово продовжували строк його дії. Додатковою угодою від 30.05.2022 строк подовжений до 31.12.2023. На теперішній час м. Бахмут тимчасово окуповане. Інформація про стан незавершеного будівництва відсутня. Фінансування будівництва на 2023 рік замовником передбачено не було. Прошу повідомити чи законно укладати додаткові угоди про подовження дії договору при таких обставинах. Які дії повинні вчинити замовник та виконавець робіт у такому випадку, якщо фінансування не передбачено, стан будівництва не відомий, термін реального виконання робіт не може бути визначений з об'єктивних обставин?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2