У жовтні поточного року замовником розпочато процедуру закупівлі природного газу. Двічі торги відмінено через відсутність учасників. За цей час ціна на природний газ значно зросла, а визначеної в річному плані закупівель суми не вистачає на закупівлю всього обсягу природного газу, що був визначений замовником ще при оголошенні перших відкритих торгів. Чи має право замовник прийняти рішення про внесення змін до річного плану закупівель та збільшити очікувану вартість закупівлі природного газу та перейти до проведення переговорної процедури закупівлі, за умови, що замовнику буде виділено додатково кошти з бюджету на оплату природного газу?

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації. Чи правильно ми розуміємо, що оскільки в системі відображаються файли, а не положення, то перекреслювати положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, потрібно в тексті самої тендерної документації?

Просимо надати відповідь, що вважати початком процедури закупівлі, а що її повним завершенням, по процедурі конкурентних торгів та переговорній процедурі?

З метою забезпечення комунальних потреб та, зокрема, водопостачання населення м. Харків та Харківської області до кінця бюджетного 2021 року заплановано здійснення наповнення Краснопавлівського водосховища дніпровською водою в об’ємі 16 млн.м3. Для організації забезпечення даного заходу необхідно здійснити закупівлі, а саме: електроенергію на суму-33,24 млн. грн (КЕКВ 2273), оливу ТП-30 на суму-1,0 млн. грн (КЕКВ 2210) та закупівлі послуг… з розпломбування, опломбування силових трансформаторів на суму-85 тис. грн (КЕКВ 2240). Згідно з п.3 частини 2 розділу 7 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII «Замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 (якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі: виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера) частини другої цієї статті . Прошу надати роз’яснення: особливими економічними та соціальними обставинами є тільки обставини, пов’язані з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, чи цей перелік не є вичерпним. Чи можливо віднести до особливих економічних чи соціальних обставин - обставини із запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, які дають змогу застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно розділу 7 ст. 40 ЗУ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 №922-VIII.

Відповідно до п. 22 частини 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. В зв’язку з набранням чинності з 19.06.2020 року наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» №708 від 15.04.2020 року (далі – наказ №708), виник ряд питань щодо формування назви предмета закупівлі, а саме: 1. Яке значення має поняття «назва предмету закупівлі»? Чи це поняття є тотожним з поняттями: «конкретна назва предмету закупівлі» або «назва коду за Єдиним закупівельним словником»? 2. В наказі №708 в жодному пункті нічого не сказано про «конкретну назву предмета закупівлі» (раніше конкретна назва зазначалась в дужках). Чи потрібно зараз зазначати конкретну назву в назві предмета закупівлі? 2.1. Наприклад, ст. 4 передбачено, що Річний план повинен містити «назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При цьому при заповненні форми Річного плану через електронний майданчик є два окремих поля «Конкретна назва предмета закупівлі» та «Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015». Виходячи з норм Наказу №708 назва предмету закупівлі для товарів та послуг зводиться лише до коду ДК 021:2015, яку інформацію вказувати в графі «Конкретна назва предмета закупівлі»? 3. Щодо визначення назви предмету закупівлі для робіт. Пунктом 4 Розділу І наказу №708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. При цьому взагалі нічого не вказано про код ДК 021:2015. Як формувати назву предмета закупівлі для робіт?