Доброго дня! Прошу надати роз'яснення з питання зазначеного нижче: У разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт із використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому та третьому частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) застосовується Порядок здійснення допорогових закупівель, затверджений Наказом державного підприємства “Зовнішторгвидав України” від 13.04.2016 № 35 (далі – Порядок). Згідно з пунктом 1.2. Порядку, допороговою закупівлею є закупівля замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах 2 та 3 частини 1 статті 2 Закону (далі - допорогова закупівля). Відповідно до пункту 9.5. Порядку, закупівля завершується шляхом підписання договору або відміни закупівлі протягом 30 днів після закінчення строку подання пропозицій. Враховуючи наведене вище, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. Разом з тим, норми Закону щодо випадків зміни істотних умов договору, визначених у частині четвертій статті 36 Закону, не поширюються на договір, укладений за результатами допорогової закупівлі. При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України. Проте, згідно з абзацом четвертим частини першої статті 2 Закону під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених Законом, зокрема принципу щодо максимальної економії та ефективності при здійсненні закупівлі. Дещо схожа позиція була зазначена у листі на запит КЗ «Станція переливання крові» стосовно допорогових закупівель у відповіді № 115/2016 від 26.01.2018 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. Згідно з частиною третьою статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити, зокрема, ціну договору. Отже, ціна господарського договору є його істотною умовою. На підставі викладеного, просимо надати роз’яснення щодо можливості зміни ціни як істотної умови договору в сторону збільшення у зв’язку із збільшенням обсягу робіт шляхом укладання додаткової угоди до договору на виконання робіт, укладеного за результатами допорогової закупівлі. Чи не вважатимуться такі зміни порушенням принципів здійснення закупівель, встановлених в статті 3 Закону?

Добрий день! За результатами тендеру був підписаний договір підряду на виконання робіт з переможцем тендеру (договірна ціна- динамічна). При виконанні договору виникла ситуація коли закупівельна ціна на будівельні матеріали (щебінь, бетон та інші) збільшилася на 30-50 %, інфляційних коштів закладених в договірній ціні підрядника не вистачає на покриття різниці вартості матеріалів . Для продовження виконання договору і вирішення проблеми з покриттям різниці вартості між закупівельною ціною і ціною закладеної в договорі підряду Замовник і Підрядник дійшли згоди про застосування пп.7 п.4 ст.36 Закону України « Про публічні закупівлі», а саме: внести додатковою угодою до договору підряду порядок зміни договірної ціни: - У разі росту інфляції Підрядник для перерахунку передбачених в договірній ціні коштів на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами надає довідку з Державної служби статистики про коефіцієнт інфляції з моменту підписання договору підряду до моменту перерахунку додаткових витрат або сторони керуються офіційною інформацією Державної служби статистики України щодо індексу інфляції, оприлюдненою (розміщеною) в мережі Інтернет. Перерахунок проводиться до суми невиконаних (неоплачених) робіт, один раз на 6 місяців. Просимо надати консультацію про законність запропонованих дій. Дякую!

Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені Замовником і документально підтверджені учасником: - наявність обладнання та матеріально-технічної бази; - наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; - наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору. Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації. У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником. Частина 1 Статті 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції до якого відноситься наступне: 1) учасник: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 2) переможець: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону; 3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону; 4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації. При цьому слід зазначити, що замовники повсякчас зазначають в тендерній документації документи, які прямо не передбачені законодавчо, однак їх вважають за обов’язкові, наприклад проект договору закупівлі підписаний Учасником. В зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання: - чи є відсутність проекту договору у додатках до тендерної пропозиції підставою для відхилення такої пропозиції, в тому разі, якщо в тексті тендерної пропозиції учасник зобов’язується підписати такий договір в разі перемоги? - чи може відсутність завантаженого проекту договору вважатись несуттєвою помилкою, оскільки учасник не відмовляється підписати договір як це зазначено в абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?

закупівля газу розпочиналась як відкриті торги(двічи торги не відбулися-відсутність пропозицій).Провели переговорною процедурою.Ізначально в тендерній документації вказувалась очікувана вартістьт. Фактично кошторисних призначень було виділено менше. Чи вірно ми поступили зменшивши суму закупівлі(в межах кошторису)залишили об'єм у фізичних одиницях той, що був заявлений в тендерній документації? Після підписання договору підписали дод.угоду на зменшення фізичних одиниць у відповідності ціни.Та подали до казначейства договір з додатковою угодою

Під час проведення відкритих торгів була надіслана скарга в антимонопольний комітет. процедура підписання договору затягуеться, діти в школі не харчуються, хоча у школи є зекономлені кошти та кошти за кошторисом. Який є вихід , щоб до завершення нашої спірної процедури почати годувати дітей за виділені державні гроші?