Консультації з питань публічних закупівель
Чи може замовник використати ст.3 част. 7 при необхідності закупівлі додаткових аналогічних робіт, вартість яких становить 700 тис. (порогова планка для нас 5 млн.грн) не перевищує суму основного договору, а основний договір на капроботи становить 20 млн. грн. Чи невважається це як поділ предмета закупівлі на частини. Адже по коду сума буде 20,7 млн. грн. Тобто на 700 тис все ж таки необхідно проводити переговорну процедуру або розміщувати звіт про укладаня прямого договору!? Чи не буде застосування част. 7 ст. 3 вважатись контролюючими органами як порушення закону?
Відповідь
Адміністрація комунального закладу «Криворізький дитячий будинок – інтернат» Дніпропетровської обласної ради» звертається із проханням надати роз’яснення, щодо подальших дій в наступному питанні.
КЗ «Криворізький ДБІ»ДОР» у 2017 році було укладено прямий договір підряду (без проведення процедури закупівлі) щодо проведення капітального ремонту пральні та харчоблоку на суму 1 208 549, 82 гривень. Роботи за договором були виконані лише на суму 706 470,00 грн., тому дію зазначеного договору було продовжено на 2018 рік, але в 2018 році проект не було профінансовано.
В зв’язку з тим, що у 2019 році збільшилася заробітна плата, подорожчали матеріали та виявлені додаткові роботи, робочий проект з капітального ремонту відправлено на коригування, в результаті чого ціна договору збільшилась та складає 1 514 598,09 гривень, що перевищує вартісні межі, визначені абзацом другим частини першої статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Просимо надати роз’яснення щодо правомірності продовження співпраці з підрядником без застосування електронної системи закупівель.
Якщо це не правомірно, то яку процедуру треба застосувати для повного виконання зазначеного договору.
Відповідь
По нашому підприємстві були виділені кошти на проведення капітального ремонту у розмірі 2578,8 тис.грн. Ми провели відкриті торги у квітні 2020 року,підписали договір роботи виконуються. Зараз після проведенного тендеру е економія коштів у розмірі 110,4 тис. грн. ми би хотіли провести додаткові роботи які не були влючені у першому договорі, підрядник готовий їх виконати зараз, у нас зараз дуже спірне питання можна лі заключити договір без використання електронної системи з тим же підрядником на суму 110,4 тис.грн. на підставі ст.3 ч.7 п.5 закону "Про піблічні закупівлі"
Відповідь
Беручи до уваги підходи до визначення замовників, які наведені в роз’ясненні від 21.05.2020 року, комунальне підприємство засновником якого є селищна рада, і яке окрім своєї комерційної діяльності надає послуги на умовах, встановлених рішенням селищної ради є замовником і має здійснювати закупівлі товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим, не зрозуміло, чи потрібно такому Комунальному підприємству проводити процедури закупівель для придбання товарів, робіт і послуг в рамках своєї комерційної діяльності.
Наприклад: Комунальне підприємство перемогло на торгах, уклало договір з селищною радою на виконання робіт з благоустрою. Для виконання такого договору Комунальному підприємству необхідно придбати будівельні матеріали.
Питання: чи має таке Комунальне підприємство проводити процедури закупівель щодо придбання матеріалів для виконання договору укладеного за результатами торгів?
Відповідь
14 листопада 2019 року нами було оголошено відкриті торги щодо закупівлі постачання електричної енергії. 09 грудня 2019 року відділом освіти було кваліфіковано переможця. Відповідно до частини 2 статті 32 ЗУ "Про публічні закупівлі" договір може бути укладеним не раніше як 10 днів з моменту оприлюднення повідомлення про намір укласти договір та не пізніше як через 20 днів.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі", "Скарги, що стосуються прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, які відбулися після оцінки пропозицій учасників, подаються протягом 10 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, але до дня укладення договору про закупівлю.".
Тобто 10 днів дається для оскарження рішення дій, або бездіяльності замовника. А отже, замовник фактично може знати свого постачальника максимум за 10 днів до укладення договору (або враховуючи період оскарження за 20 днів до укладення договору).
Підпункту 6.1.3. пункту 6.1. розділу VI ПРАВИЛ роздрібного ринку електричної енергії затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312
"Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" передбачено, що для зміни постачальника та уникнення штрафних санкцій " споживач повинен повідомити нового електропостачальника про намір укласти з ним договір про постачання електричної енергії споживачу за 21 календарний день до дати закінчення терміну (строку) дії чинного договору".
З урахуванням вищевикладеного виникають суперечності між постановою НКРЕКП та Законом України "Про публічні закупівлі", відповідно розподільники електричної енергії відмовляють у зміні постачальника електричної енергії так як повідомлення подано менше як за 21 день, тоді у споживача немає іншого виходу як порушувати "ЗУ Про публічні закупівлі" і укладати прямі договора на постачання електричної енергії на один місяць для вчасного попередження розподільника.
Також розподільники відмовляють (в нашому випадку) у зв'язку із наявною заборгованістю. Коли почали виясняти ситуацію розподільник говорить, що помилкового відмовив а посеред місяця змінити постачальника неможливо.
Поясніть будь ласка як діяти в таких ситуаціях і чим керуватись?
Дякую.
Відповідь