Консультації з питань публічних закупівель
Пошук консультацій та відповідей
Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях. Для більш точного пошуку використовуйте додаткові фільтри.
Тема: Інше
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
Тема: Зміна істотних умов договору
Чи можна внести зміни у договір, укладений за результатами проведення відкритих торгів, а частині зміни умов оплати?
Тема: Оскарження процедур закупівель
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення в частині перебігу строків, а саме Замовником було оголошено процедуру закупівлі відкриті торги з публікацією англійською мовою в 2020 році. На єтапі прекваліфікація одним з учасником було подано скаргу до АМКУ щодо неправомірної кваліфікації інших учасників. За результатами розгляду АМКУ задовільнило скаргу учасника в 2021 році. Керующись ст. 18 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовником в судовому порядку було оскаржено рішення АМКУ та суд постановив, що рішення АМКУ було неправомірним та визнав його не дійсним в 2021 році. Суть питання: Які дії повинен вчинити Замовник за результатами вироку суду? Чи має право Замовник продовжити дану запувівлю з урахуванням того, що проводилась в 2020 році, в ТД строк поставки був 2020 рік, строк дії договору 2020 рік. Якщо не правомірним буде продовження процедури то по якій підставі Замовнику скасувати закіпівлю за умови, що потреба не відпала. Дякую за відповідь!
Тема: Переговорна процедура закупівлі
Замовником було вжито заходи з проведення тендеру відкриті торги для укладення рамкової угоди на закупівлю Нафта і дистиляти 2021-2025 роки.
На даний момент 27.05.2021р. Замовник намагався провести дві процедури відкритих торгів для укладення рамкових угоди на закупівлю Нафта і дистиляти на 2021-2025 рік.
Перша процедура - Торги відмінено з причини допущення для участі в торгах менше трьох тендерних пропозицій (пункту 2 частини другої статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі»).
Друга процедура - знову допущено до оцінки менше трьох тендерних пропозиції, та відповідно знову відхилили з причини їх невідповідності умовам тендерної документації. Торги відмінені на підставі: пункту 2 частини другої статті 32 Закону тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону, а в разі застосування конкурентного діалогу, другого етапу торгів із обмеженою участю або здійснення закупівлі за рамковими угодами з кількома учасниками – менше трьох тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо було двічі відмінено процедуру відкритих торгів, у тому числі частково (за лотом), через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій, визначеної цим Законом. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Чи маємо право Замовник на даному етапі провести переговорну процедуру відповідно до пункту 1 частини другої статті 40 Закону, якщо торги відмінялись через відсутність достатньої кількості учасників два рази підряд, з врахуванням що закупівля була для укладення рамкової угоди.
Якщо ж на даному етапі неможливо проводити переговорну процедуру, то просимо надати роз’яснення, які ще правомірні заходи можливо вжити для забезпечення нашої установи Паливом на 2021-2025 р.р. до закінчення проведення тендерних процедур? Або провести переговорну процедуру з умовою що переговорна процедура закінчиться в момент підписання договору по укладанню рамкової угоди? Адже неможливо передбачити скільки ще разів доведеться проводити тендер, якщо учасники знов подадуть пропозиції, що не відповідатимуть умовам тендерної документації.
Тема: Предмет закупівлі
Відповідно ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", затверджених наказом Мінрегіонбуду від 04.06.2014 р. № 163, проектування це роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації на будівництво, які в себе, зокрема, включають передпроектні роботи, проектні роботи з відповідними стадіями проектування (техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), ескізний проект (ЕП), проект (П), робочий проект (РП), робоча документація (Р).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 р. № 687-XIV:
- проект - це документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
- архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архітектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі.
За Рекомендаціями щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури, розміщеними на сайті Мінекономіки за посиланням https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=b2fa2348-98d5-4ba5-8c6e-7963432eaff7&title=RekomendatsiiSchodoZabezpechenniaPravomirnostiStvorenniaTaVikoristanniaTvorivArkhitekturi, твір архітектури – це твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо).
Особисті немайнові права авторів врегульовано ст. 31 Закону про архітектурну діяльність, Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р. № 435-IV та Законом України «Про авторське право і суміжні права» від 23.12.1993 р. № 3792-XII.
Відповідно до абзю. 1 роз 3 Рекомендацій щодо забезпечення правомірності створення та використання творів архітектури закон передбачає охорону творів архітектури, виражених як проекти, документація, а також як побудований об’єкт архітектурної діяльності.
За таких обставин чи можливе застосування п. 2 ч. 7 ст. 3 Закону № 922 для придбання замовником робіт з коригування проекту, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за порогову вартість, без застосування порядку проведення спрощених закупівель у разі необхідності захисту прав інтелектуальної власності, або п. 2 ч. 2 ст. 40 цього Закону, у разі якщо вартість перевищує порогову суму?
