Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності?

Відповідь

27.04.2020

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

8051 / 8470

Просимо надати роз"яснення щодо визначення предмета закупівлі. Селищна рада планує здійснити закупівлю за назвою "Виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель" в 17 населених пунктах громади. Питання: 1. Як правильно визначити предмет такої закупівлі - це послуга чи робота? 2. Чи можна здійснити закупівлю за кожним окремим населеним пунктом громади і чи не буде це вважатися, як поділ предмета закупівлі на частини, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів? 3. Який код ДК:2015 застосувати в даному випадку, а саме:71350000-6 чи 71340000-3?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон ) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги – будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.

Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Таким чином, якщо супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до кошторисного розрахунку, та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення “роботи” у розумінні Закону.

В іншому випадку закупівля має здійснюватись за відповідним визначенням предмета згідно з терміном “послуги” на підставі пункту 21 частини першої статті 1 Закону.

Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Поряд з цим інформуємо, що питання визначення предмету закупівлі послуг з виготовлення технічної документації з нормативної грошової оцінки земель розглянуто у запиті № 353/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b07b1be6-95a2-420c-b42d-2208eee8d84b&lang=uk-UA

У свою чергу, відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.

Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.

24.04.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

7483 / 7729

З початку 2020 року було заключино 4 договори на 190.0 тис по коду ДК-роботи - (Розробка проектно-кошторисної документації). В даний моменнам потрібно розробити 2 проектно-кошторисноі документаці на різні об'єкти, сума по кожному договорі складає 45.00 тис. грн. Підскажіть чи можна опубліковувати звіти про укладені договори якщо, сума таких звіту не перевищує 49 тисяч за одним ДК роботами: Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.

Так, статтею 3 Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.

Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.

Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163 (далі - ДБН А.2.2-3-2014).

Поряд з цим згідно з ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва.

Ураховуючи викладене, у разі здійснення закупівлі робіт, зокрема проектної документації, замовник керується вартісними межами, встановленими статтею 3 Закону для робіт по окремим об'єктам будівництва.

23.04.2020

Запитання Тема: Зміна істотних умов договору

Розширений перегляд

9068 / 9164

За результатами закупівлі укладено договір на капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення. У відповідності до ч.4 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон). Виходячи зі змісту ст.19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю. В подальшому, договірні взаємовідносини між сторонами здійснюються у відповідності до цивільного та господарського законодавства. В розумінні Закону, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення, а не оприлюдненням звіту про виконання договору про закупівлю. Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону договір укладається відповідно до норм ЦКУ та ГКУ з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно ст.638 ЦКУ договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Частиною 5 ст.318 ГКУ передбачено, що договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін, якими за таким видом договору є підрядник та замовник, предмет договору (найменування об'єкту, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; вартість та порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт). Крім того, правовідносини в сфері капітального будівництва регулюються Постановою КМУ № 668 від 01.08.2005 (Загальні умови). Абзацем 9 п. 30 Загальних умов передбачено право Підрядника ініціювати внесення змін у договір підряду. Згідно п. 98 Загальних умов, у договорі підряду сторони можуть передбачати надання замовником авансу з визначенням порядку його використання. Пунком 117 Загальних умов передбачено, що внесення змін у договір підряду чи його розірвання допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором підряду або законом. Внесення змін у договір підряду оформлюється додатковою угодою, про що робиться застереження у договорі підряду. Таким чином, постала необхідність внести зміни до договору передбачивши можливість здійснення попередньої оплати. При цьому, просимо врахувати, що вимогами Закону(ст.36) встановлено обмеження щодо внесення змін до договору про закупівлю виключно в частині зміни його істотних умов. Звертаємо Вашу увагу, що умова щодо можливості попередньої оплати не визначена як істотна жодним чинним законом, а її необхідність для договорів підряду в капітальному будівництві не передбачена жодним чинним нормативно-правовим актом. Тому, умова щодо можливості попередньої оплати не є істотною умовою договору про закупівлю, а тому користуючись наданим п.98 Загальних умов правом, підрядник просить внести відповідні зміни до договору. Частина 1 ст.651 ЦКУ передбачає можливість внесення змін до договору за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, ні умовами укладеного договору, ні вимогами чинного законодавства не встановлено обмежень, про які йдеться у вказаній статті ЦКУ. Частина 1 ст.627 ЦКУ передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору проявляється у т.ч. у можливості, наданій сторонам, визначати умови такого договору. Крім того, свобода договору визнається однією із основних засад цивільного законодавства України (п.3 ст.3 ЦК України). Проте, як вже зазначалося вище, умова щодо можливості здійснення попередньої оплати не є істотною умовою договору підряду, а тому до неї не можуть бути застосовані обмеження, передбачені ст.36 Закону. Просимо надати роз’яснення, щодо можливості внесення змін до договору після завершення процедури закупівлі в частині здійснення попередньої оплати.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі - Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.

При цьому зазначаємо, що в запиті 405/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6d38fb26-e411-4722-8257-aa7f2b5bd42c&lang=uk-UA розміщено відповідь щодо внесення змін до договору про закупівлю.

07.04.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

8522 / 8853

ст. 40 переговорна процедура по доп. роботам, раніше було зазначено "додаткові роботи, які не були включені в попередньому проекті", тепер це "додаткові аналогічні роботи", у нас будівництво, можуть вилізти різноманітні роботи, вони повинні бути аналогічні до яких робіт? А якщо аналогічних взагалі немає ??? Наприклад: була штукатурка, фарбування, а вилізло, що взагалі потрібно міняти опалення (в капітальному ремонті це можливо). Що робити в цьому випадку? Або якщо це будівництво, то будь-які будівельні роботи і є додатковими?

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2