• Перейти до основного вмісту

Міністерство економіки,
довкілля та сільського господарства України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
19.04.2017
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
1. Відповідно до п.2 ч.3 ст.36 ЗУ «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: 2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. При цьому, aні чинне законодавство України, ані роз’яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (принаймні ті, які є у публічному доступі) не дають відповіді на питання, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку – подання пропозицій, чи проведення аукціону, чи укладення договору. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, з якого моменту визначається рівень коливання ціни товару на ринку для цілей встановлення необхідності змінити ціну за одиницю товару шляхом внесення змін до договору про закупівлю? 2. У Роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.10.2016 №3302-06/34307-06 зазначено, що внесення змін щодо ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим. У цьому ж Роз’ясненні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України називає одним з органів, які уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку, Державну службу статистики України, хоча також вказує, що перелік відповідних органів не є вичерпним. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити: - Які органи, окрім Державної служби статистики України, уповноважені надавати інформацію щодо коливання ціни товару на ринку? - Як діяти, якщо кілька (два і більше) відповідних органів надають різну інформацію щодо коливання ціни товару? Інформація якого органу матиме переважаючу силу при встановленні рівня коливання ціни за одиницю товару на ринку? 3. У ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» серед принципів здійснення закупівлі виокремлено принцип максимальної економії та ефективності, а метою ЗУ «Про публічні закупівлі» є, зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель. З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, чи буде правомірною та чи відповідатиме принципам публічних закупівель (у т.ч. принципу максимальної економії та ефективності) зміна ціни за одиницю товару у бік збільшення на 7% у разі коливання ціни такого товару на ринку у бік збільшення лише на 2%?
Відповідь
14.04.2017
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі: якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Пунктом 28 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що тендер (торги) - здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі). При цьому, частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону). Питання: чи достатньо для застосування переговорної процедури закупівлі на підставі п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону відміни двох лотів на один і той же предмет закупівлі, що оголошувались у складі почергових процедур відкритих торгів, чи все ж таки необхідно щоб було відмінено дві повноцінні процедури закупівлі, а не лоти?
Відповідь
13.04.2017
Запитання      Тема: Виконання договору
Підкажіть, будь ласка, як правильно оформити договірні відносини, якщо укладається договір про надання освітніх послуг, які повинні тривати 2 роки відповідно до освітньої програми. Навчання фізичної особи оплачує юридична особа - розпорядник бюджетних коштів, яка може брати фінансові зобовязання на бюджетний рік. Чи правильно укладати догоовір строком на 2 роки, а додатковою угодою брати зобовязання на рік? Прошу надати відповідь з посиланням на норми права.
Відповідь
11.04.2017
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
Яким чином зберегти рівність учасників , якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ , а участь у закупівлі беруть учасники , які є платниками ПДВ так і ті , які не є платниками ПДВ. В електронній системі всі пропозиції розглядаються як із ПДВ. Таким чином не платник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найменшу ціну. У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована, як з ПДВ хоча договір підписується на всю суму без ПДВ. Таким чином крім того , що учасники платники ПДВ є у гірших умовах при аукціоні , дисридитується сама система ПДВ, а бюджет втрачає надходження за рахунок несплати даного податку, який фактично крадеться.Наприклад сума закупівлі складає 180 000,00 грн. в тому числі 30 000,00 грн.ПДВ. Учасник з ПДВ подав суму 178 000,00 грн, аучасник без ПДВ 175 000, грн. Осуільки його пропозиція є меншою, то він виграє дану закупівлю. Договір з ним підписується з ним на дану суму. В цій сумі ПДВ складає 29 166,67 грн. При цьому він сплачує 5-7% єдиного внеску (8750-12250 грн.). Яким чином зрівняти права учасників при таких закупівлях і чи зміст, за таких умов, бути платником ПДВ. З повагою директор ПП "ГОРИГЛЯДИ" Микитин Б. Ф.
Відповідь
10.04.2017
Запитання      Тема: Тендерна документація
Чи вважається порушенням ч.3 ст.22 Закону України "Про публічні закупівлі", або інших норм законодавства щодо закупівлі товарів, робіт і послуг державними установами, якщо в тендерній документації вказано обмеження на походження предмету закупівлі: варіант 1: виробником не може бути держава агресор (РФ); варіант 2: товар має бути виробленим в Україні. Дякую.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json